Повномасштабна війна могла поставити хрест на українському кіберспорті, але цього не сталося. Клуби продовжують перемагати на світових аренах, з'являються нові проєкти, а Федерація кіберспорту України (UESF) координує внутрішні змагання. Частину активностей довелося перевести онлайн або вивезти за кордон, проте галузь загалом вистояла.
Видання Abiznes розповідає, як трансформувалася українська кіберспортивна індустрія.
Живучості кіберспорту в Україні сприяло те, що ще до 2022 року в країні сформувалася повноцінна кіберспортивна інфраструктура – клуби, турнірні оператори, медіапроєкти. Саме цей заділ дав змогу індустрії швидко адаптуватися до нових умов.
Лютий 2022 року розвіяв поширений у світовій кіберспортивній спільноті міф про те, що ігри існують поза політикою. Українським клубам довелося одночасно вирішувати кілька проблем – зберігати персонал під обстрілами, вивозити гравців на турніри за кордон і переосмислювати саму місію організацій.
Роль UESF у відбудові системи
Федерація кіберспорту України стала одним з опорних елементів галузі. Офіційний статус виду спорту кіберспорт отримав у 2020 році, а рік по тому UESF визнали національною федерацією. Це відкрило шлях до офіційних чемпіонатів та системної підготовки спортсменів.
У 2025 році федерацію очолив бізнесмен і власник NAVI Максим Кріппа, який зосередився на інтеграції української кіберспортивної сцени у світовий контекст. Під його керівництвом UESF організувала національні першості з Counter-Strike 2 та Dota 2 з призовим фондом по 100 тисяч гривень за кожен турнір. Це був важливий інструмент підтримки внутрішньої конкуренції під час війни.
Розрив зв'язків із Росією
До вторгнення Східна Європа в кіберспорті існувала як єдиний простір СНД, де фінансові й організаційні рішення часто ухвалювали в Москві. Українці грали у змішаних командах, а мовлення велося переважно російською.
Після 24 лютого українська спільнота почала розривати ці зв'язки. Клуби припинили співпрацю з російськими спонсорами й організаторами турнірів. NAVI поступово прибрала росіян зі своїх складів, перевела спілкування на англійську і зробила ставку на міжнародних чи виключно українських гравців. Продакшн-команди та офіси почали переїжджати в Європу, насамперед у Польщу.
Досягнення NAVI на світовій арені
Natus Vincere залишається обличчям українського кіберспорту за кордоном. Клуб з'явився в Києві у 2009 році й перетворився на мультидисциплінарну структуру з командами в кількох іграх.
2024 рік став для NAVI переломним: перемога на PGL Major Copenhagen з Counter-Strike 2 принесла клубу 500 тисяч доларів, а восьме місце на Esports World Cup – ще 600 тисяч. У 2026 році команди клубу продовжили змагатися в PUBG, Dota 2 та інших дисциплінах.
Перехід контенту на українську мову
Помітна зміна відбулася і в медіасегменті. Студія Maincast викупила права трансляції головних світових турнірів українською мовою, відмовившись від російськомовного контенту, який раніше приносив основний прибуток. Унаслідок цього частка українськомовних трансляцій на Twitch і YouTube зросла в рази.
Паралельно розвинувся неформальний сегмент – незалежні стримери почали проводити власні касти матчів, залучаючи до кіберспорту аудиторію, яка раніше цим не цікавилася.
Нові гравці ринку
NAVI – не єдиний успішний приклад. Клуб Monte, що виник уже після початку вторгнення в 2021 році, зробив ставку на Counter-Strike і у квітні 2026-го виграв CCT Global Finals, обігравши у фіналі HEROIC.
Данило "Dendi" Ішутін, легенда української Dota 2, заснував організацію B8 Esports, яка розвиває склади одразу у двох дисциплінах. З'явився й новий тренд – клуб Passion UA, заснований футболістом Олександром Зінченком, швидко пройшов шлях від академії до участі в міжнародних турнірах.
Доля кіберспортивних арен
До вторгнення Київ претендував на роль регіонального кіберспортивного хабу – зокрема завдяки арені WePlay, відкритій у 2020 році й приймала фінали молодіжного турніру WePlay Academy League.
Після початку війни організовувати масштабні офлайн-заходи в столиці стало значно складніше. WePlay перевела частину активностей у віддалений режим, а у 2023 році призупинила Academy League через відсутність належного рівня безпеки. Частина клубів переорієнтувалася на європейську інфраструктуру – буткемпи й турніри тепер частіше проходять за кордоном. Утім, WePlay Studios й досі утримує офіс у Києві, паралельно розвиваючи присутність у США.
Кіберспорт як інструмент підтримки
Війна змінила саму суть роботи кіберспортивних клубів – вони стали частиною загальнонаціональної системи підтримки. NAVI переосмислила свою місію, спрямувавши популярність та спортивні результати на допомогу Україні.
Кампанія клубу BORN TO BE BRAVE зібрала понад 520 тисяч доларів, а документальна стрічка "Leaving Home" розповіла історії вболівальників, вимушених рятуватися від війни. У 2023 році клуб профінансував відновлення зруйнованого ракетою комп'ютерного класу школи – на це пішло 44 тисячі доларів.
Загалом кіберспортивна спільнота допомогла зібрати сотні мільйонів гривень для UNITED24, MK Foundation та військових підрозділів – на дрони, реанімобілі, транспорт і спорядження. UESF долучилася й до освітньої програми Дія.Освіта про безпечний геймінг для підлітків. Кіберспорт перестав бути суто розвагою і перетворився на канал комунікації України зі світом.
Що далі
Головним завданням на найближчі роки залишається відбудова фізичної інфраструктури всередині країни – не лише великих арен, а й комп'ютерних клубів та молодіжних ліг.
Водночас війна довела головне: українська кіберспортивна екосистема здатна функціонувати навіть тоді, коли частина її елементів фізично перебуває за межами країни. Клуби продовжують перемагати на світовій арені, молоді організації напрацьовують міжнародний досвід, а UESF розвиває внутрішню турнірну систему – це дозволяє галузі готувати нове покоління гравців навіть у найскладніших умовах.