Венедіктова Ірина Валентинівна — юристка, доктор юридичних наук, професор, політична та державна діячка. Генеральний прокурор України (2020-2022 рр.). Т.в.о. Директора ДБР (2019-2020 рр.). Посол України у Швейцарії (з 2022р.) та у Ліхтенштейні за сумісництвом (з 2023 р.).
Особисті дані
Місце та дата народження — 21 вересня 1978 р., м. Харків, УРСР.
Склад сім'ї в якій народилась та яку створила — батько Валентин Семенович Венедіктов, генерал-майор міліції, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, обіймав посаду проректора Харківського національного університету внутрішніх справ.
Мати — Валентина Михайлівна Венедіктова, кандидат юридичних наук, викладала у Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого та Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Чоловік — Денис Колесник, заступник начальника департаменту кіберполіції Нацполіції України. Має доньку Аделіну та сина Данила.
Освіта — 2000 р. — з відзнакою закінчила Харківський університет внутрішніх справ.
2003 р. — захистила кандидатську дисертацію у Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого.
2013 р. — захистила докторську дисертацію у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.
Персональні факти з біографії — авторка понад 100 наукових і методичних праць, серед них 8 монографій.
Професорка, членкиня редакційних колегій і спеціалізованих вчених рад.
Активно займалася підготовкою науковців та арбітражною діяльністю.
Професійна діяльність
2000–2004 рр. — викладачка кафедри правознавства Харківського гуманітарного інституту НУА.
2004–2019 рр. — доцент, згодом професор та завідувачка кафедри цивільно-правових дисциплін Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
2010–2019 рр. — член Фундації медичного права та біоетики України.
2012–2015 рр. — провідна наукова співробітниця НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАН України.
2016–2019 рр. — арбітр Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України.
2016–2019 рр. — член науково-консультативної ради при Верховному Суді.
Ірина Венедіктова є членом науково-консультативної ради Верховного Суду та арбітром Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. Вона створила власну наукову школу, у межах якої під її керівництвом було захищено дисертації кандидатів юридичних наук. Має досвід роботи радником у кількох юридичних фірмах.
Також є членом редакційних колегій фахових видань "Приватне право" та "Медичне право", обіймає посаду віцепрезидента Фонду медичного права та біоетики України, очолювала спеціалізовану вчену раду юридичного факультету. Виконувала обов'язки судді третейського суду з медичних справ.
Її професійна спеціалізація охоплює конституціоналізм, розвиток громадянського суспільства, приватне та міжнародне право. У різний час брала участь у конкурсах на суддівські посади, зокрема висувалася кандидатом до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, проте вибула з відбору, не набравши мінімально необхідної кількості балів.
Статки
2015 р. — на посаді судді Верховного Суду України Ірина Венедіктова сумарно заробила 497 114 грн. Вона задекларувала:
- 4 об'єкти нерухомості загальною площею 940,7 м².
- 3 земельні ділянки (2,3 га).
- 5 автомобілів.
- Накопичення — 40 446 грн, $40 000, 7 952 євро.
2018 р. — на посаді директора ДБР Венедіктова заробила за рік 591 311 грн та задекларувала наступне майно:
- 4 об'єкти нерухомості (940,7 м²).
- 2 земельні ділянки (0,3 га).
- 1 автомобіль.
- Фінанси у розмірі 832 541 грн, $40 000, 5347 євро.
2019 р. — у статусі т.в.о. директора ДБР сумарний дохід Венедіктової склав 770 741 грн. У декларації вона подала дані про:
- 4 об'єкти нерухомості (553,2 м²).
- 1 земельну ділянку (0,15 га).
- 1 автомобіль.
- Фінанси — 861 160 грн, $40 000, 5341 євро.
2020 р. — на посаді генерального прокурора дохід Ірини Венедіктової склав 2 234 606 грн. У декларації вона подала інформацію про:
- 4 об'єкти нерухомості (700,5 м²).
- 2 земельні ділянки (0,3 га).
- 2 автомобілі.
- Фінанси — 1 517 618 грн, $40 000, 5132 євро
Політика
2018 р. — радниця Володимира Зеленського з правових питань, експертка з реформи судової системи.
2019 р. — депутатка Верховної Ради IX скликання від партії "Слуга народу" (№3 у списку), голова Комітету з питань правової політики.
27 грудня 2019 р. — т. в. о. директора ДБР.
13 березня 2020 р. — член Ради національної безпеки і оборони України.
17 березня 2020 р. — призначена Генеральним прокурором України (269 голосів "за").
17 липня 2022 р. — усунена з посади генпрокурора указом Президента.
19 липня 2022 р. — офіційно звільнена Верховною Радою.
З 17 листопада 2022 р. — Надзвичайний і Повноважний Посол України у Швейцарській Конфедерації.
З 28 квітня 2023 р. — Посол України у Ліхтенштейні (за сумісництвом).
Скандали
Період перебування Венедіктової на посаді супроводжувався низкою скандалів:
15 червня 2020 р. — НАБУ склало клопотання про екстрадицію агробарона Олега Бахматюка з Австрії.
26 червня 2020 р. — Ірина Венедіктова закрила справу проти Олега Бахматюка щодо заволодіння 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту.
9 серпня-13 вересня 2020 р. — Венедіктова орендувала державну резиденцію у комплексі "Пуща-Водиця" за заниженою ціною.
До 11 жовтня 2020 р. — оренду резиденції у "Пущі-Водиці" продовжили.
17 вересня 2020 р. — нардепу від "Слуги народу" Олександру Юрченку оголосили підозру, однак Офіс Генпрокурора блокував вручення підозри.
13 жовтня 2020 р. — стало відомо, що Офіс Генпрокурора рік не направляв документи для екстрадиції Олега Бахматюка, попри запит від Австрії ще 15 червня.