Рекордна кількість генеральних директорів американських публічних компаній залишають свої посади, незважаючи на історично високі бонуси. Причиною такого масового виходу СЕО став зростаючий фондовий ринок та побоювання щодо нестабільності у 2025 році. Зокрема і після приходу до влади Дональда Трампа.
Про це повідомляє видання Financial Times.
За даними консалтингової компанії Challenger Gray, до листопада цього року про свій відхід оголосили 327 генеральних директорів публічних компаній США, що перевищило попередній рекорд 2019 року, коли пішли 312 керівників.
Особливо помітними стали відставки в провідних компаніях. Серед гучних імен – Дейв Калхун з Boeing, Пет Гелсінгер з Intel та Джон Донахью з Nike. Вони пішли з посад на тлі падіння курсу акцій їхніх компаній.
Схожа ситуація спостерігається і серед фінансових директорів. За даними компанії Datarails, середній термін перебування на посаді фінансових директорів великих публічних компаній США скоротився до трохи більше трьох років. Два роки тому показник становив 3,5 роки. У період з 2018 по 2023 рік 152 компанії змінили по три фінансових директори кожна, включаючи такі відомі компанії як Dollar General, Expedia та Under Armour.
Фінансові директори компаній Fortune 500 все частіше отримують пропозиції щодо нових можливостей. Постійний тиск квартальної звітності призводить до професійного вигорання, а перехід у приватний сектор розглядається як спосіб уникнути цього навантаження та знайти більш збалансоване робоче середовище.
Ця тенденція призвела до скорочення середнього терміну перебування на посаді генерального директора. За даними консалтингової фірми Russell Reynolds, у третьому кварталі вісім генеральних директорів пішли у відставку, пропрацювавши менше трьох років – це найвищий показник короткострокових призначень з 2019 року.
Політичний фактор
На рішення керівників також впливає політична ситуація. Новообраний президент Дональд Трамп обіцяє запровадити тарифи та обмеження вільної торгівлі. З огляду на це генеральні директори, які керують глобальними ланцюжками поставок, віддають перевагу виходу на пенсію замість того, щоб стикатися з майбутніми проблемами. За словами одного з консультантів керівників, який побажав залишитися анонімним, деякі сектори бізнесу втратять своїх CEO, які вирішать піти до того, як доведеться мати справу з усіма цими викликами.
Все більше керівників публічних компаній розглядають можливість переходу в приватний сектор. За даними експертів, приватні компанії пропонують більш привабливі умови оплати праці та не підпадають під такі ж суворі правила розкриття інформації.
Позиція генерального директора публічної компанії втратила свою колишню привабливість через надмірну увагу та контроль, які супроводжують цю роль. Ради директорів також відчувають зростаючий тиск щодо швидшого реагування на незадовільні результати діяльності.
Рекордні компенсації та зміна пріоритетів
Медіанна зарплата генеральних директорів компаній S&P 500 цього року зросла на 1 мільйон доларів і досягла рекордного рівня в 15,6 мільйонів доларів. Про це свідчать дані Institutional Shareholder Services. Оскільки більшість керівників отримують винагороду акціями компанії, а не готівкою, зростаючий фондовий ринок також сприяв цій тенденції.
Великі приватні інвестиційні групи, такі як Carlyle та KKR, часто наймають колишніх керівників на консультативні посади зі значними пакетами винагород. Керівники приватних компаній можуть заробити більше, ніж у публічному секторі. Особливо коли компанія демонструє виняткові результати, оскільки вони не обмежені тиском з боку акціонерів та галузевими стандартами.