Президент України Володимир Зеленський разом із прем'єр-міністеркою Юлія Свириденко представили ініціативу масштабної економічної трансформації під назвою "Економіка майбутнього".
Про це повідомили в Офісі президента.
Презентація концепції відбулася 19 травня під час зустрічі з міжнародними партнерами, організованої за координації Офіс Президента України. У межах обговорення сторони розглянули ключові напрями змін економічної моделі, залучення інвестицій для відновлення й розвитку країни.
У дискусії взяли участь представники глобальних банків, інвестфондів, міжнародних організацій та бізнесу — BlackRock, Deutsche Bank та McKinsey & Company.
Влада готує нову економічну модель України: без донорської залежності
Ключова ідея стратегії — поступовий перехід України від моделі виживання до моделі економічної самодостатності. Йдеться не лише про відбудову зруйнованої інфраструктури, а про створення економіки нового типу — з вищими інвестиціями, сучасною промисловістю та експортно орієнтованими секторами.
Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що концепцію розробляли за аналітичної підтримки Світовий банк. Документ має об'єднати державні програми, міжнародні фінансові зобов'язання та інвестиційні механізми в єдину систему.
Проте, цільові показники виглядають амбітно навіть для мирного часу:
- середньорічне зростання ВВП на рівні 6%,
- збільшення продуктивності праці вчетверо,
- підвищення частки інвестицій у структурі економіки до 30% ВВП.
Уряд пропонує нову економічну модель, у якій головним поштовхом до розвитку стане не зовнішня допомога, а приватний капітал — український та міжнародний.
"Ми маємо амбітну та водночас досяжну мету – підвищити середні темпи зростання ВВП до 6% на рік, продуктивність праці з нинішніх 1,3% до 5%, а частку інвестицій у ВВП – із довоєнних 16% до 24–30% щороку", — зазначила Свириденко.
Без планів на мир: війна стає частиною економіки України
В ОП частіше говорять про оборону та економіку як про єдину систему. Під час зустрічі Зеленський прямо пов'язав економічну стійкість із розвитком оборонних технологій та посиленням системи ППО.
Президент наголосив, що одним із пріоритетів 2026 року стане розвиток проти балістики та кооперація з європейськими партнерами у створенні спільних оборонних рішень. Саме тому серед потенційних напрямів майбутніх інвестицій частіше фігурують:
- оборонна промисловість,
- енергетика,
- логістика,
- технологічне виробництво.
Окремий акцент — підготовка до наступної зими. Україна розраховує, що міжнародна конференція з відновлення URC2026 у Гданську принесе конкретні домовленості щодо фінансування енергетичних проєктів та модернізації критичної інфраструктури.
Економіка України сповільнюється
За даними Державна служба статистики України, у 2025 році реальний ВВП України зріс на 1,8% у порівнянні з попереднім роком. Початок 2026 року демонструє стриману, але позитивну динаміку. Так, у січні-квітні економіка України додала близько 0,9%. При цьому темпи скорочення ВВП поступово сповільнилися — з 0,5% у першому кварталі до 0,2% за підсумками першого кварталу.
У березні Міністерство економіки фіксувало незначне зростання на рівні 0,1-0,2%, тоді як у квітні позитивний внесок у відновлення зробили торгівля, промисловий сектор, оборонна індустрія, енергетика та харчова промисловість. За окремими напрямами приріст перевищував 10%, зазначала прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.
Окремо міжнародні фінансові інституції переглянули очікування щодо української економіки. МВФ прогнозує зростання ВВП України у 2026 році на рівні 2%. Світовий банк водночас знизив оцінку з 2% до 1,2%.
Також погіршили прогнози НБУ — з 1,8% до 1,3%. Агентство Fitch Ratings переглянуло очікування зростання економіки на 2026 рік із 2,4% до 1,6%.
Як змінюється державний борг України відносно ВВП
Співвідношення державного боргу до ВВП — один із ключових індикаторів фінансового здоров'я країни. У 2025 році Україна вийшла на історично максимальне значення — приблизно 108,6% ВВП за оцінками МВФ. Таким чином обсяг боргу перевищив річний об'єм виробленої економікою доданої вартості.
У нормальних умовах такий рівень сигналізує про макрофінансові дисбаланси. Однак для України ці цифри мають іншу природу — вони сформовані не лише економічними циклами, а й масштабними кризами та війною.
Україна та дестабілізація економіки
У 2000-х роках країна демонструвала поступове зниження боргового навантаження завдяки зростанню економіки. Перший різкий злам стався після глобальної фінансової кризи 2008 року. Тоді Україна одночасно зіткнулася з падінням виробництва та необхідністю збільшувати запозичення.
Наступний негативний стрибок відбувся у 2014-2015 роках на тлі втрати частини економічного потенціалу, девальвації гривні та початку російської агресії. У цей період держава активізувала співпрацю з міжнародними кредиторами, насамперед МВФ.
Третя хвиля 2022 року є найбільш масштабною. Повномасштабна війна різко збільшила видатки бюджету, тоді як економічна база впала.
Поріг стійкості України: умовна межа
Економічні дослідження вказують на "орієнтовні" безпечні рівні боргу:
- 57% ВВП для менш розвинених економік,
- 76% для країн,
- 120%+ для розвинених держав.
Україна суттєво перевищує середні орієнтири для своєї групи. Водночас зазначені моделі не враховують форс-мажорні фактори, як-от війна, коли борг стає інструментом виживання.
Раніше стало відомо, що в першому кварталі 2026 року економіка України перейшла до спаду: реальний ВВП скоротився на 0,5%. В річному вимірі та на 0,7% до попереднього кварталу. Після зростання на 1,8% у 2025 році динаміка сповільнилася, попри підтримку окремих секторів, зокрема освіти та будівництва.