Фармацевтичний ринок України переживає значні потрясіння на тлі нового державного регулювання. Аналіз структури ціноутворення та розподілу прибутків у фармацевтичній галузі розкриває картину того, хто і як заробляє на медикаментах в умовах воєнного часу. Дослідження Proxima Research демонструє, що саме виробники формують найбільшу частку в структурі кінцевої ціни на ліки – 71,8%. Це означає, що левова частка коштів, які пацієнти платять за медикаменти, йде безпосередньо фармацевтичним компаніям.
За час повномасштабного вторгнення деякі вітчизняні виробники суттєво підвищили ціни на свою продукцію. Наприклад, компанія "Дарниця" збільшила вартість препаратів у середньому на 120%. Особливо помітним стало подорожчання базових ліків: вартість "Анальгіну" зросла на 114,9%, "Ацетилсаліцилової кислоти" – на 107,2%, "Каптопресу" – на 94,3%, а "Парацетамолу" – на 84,8%. Схожу тенденцію демонструють й інші виробники – популярний заспокійливий засіб "Гідазепам" виробництва "ІнтерХім" подорожчав на 73,4%.
Порівняння цін з європейськими країнами
Згідно з дослідженням "Щотижневика АПТЕКА", для 85% лікарських засобів, які продаються на вільному ринку, ціна в Європі вища, ніж в Україні. Аналіз показав, що середньозважена ціна однієї упаковки препарату в Україні на 30% нижча, ніж у європейських країнах. Однак важливо зазначити, що в країнах ЄС значна частина ліків підлягає реімбурсації.
Для порівняння: в Україні станом на серпень 2024 року програма реімбурсації охоплює 544 позиції, тоді як в Угорщині – 2,9 тисячі найменувань, у Польщі – 4,2 тисячі, Чехії – 5,1 тисячі, Румунії – 6,9 тисячі препаратів.
Роль дистриб'юторів та аптечних мереж
На відміну від виробників, частка прибутку дистриб'юторів у структурі ціни ліків становить лише 5,9%. Аптечні мережі отримують 22,3% від кінцевої вартості ліків. При цьому за останні 10 років середньозважена операційна аптечна націнка демонструє низхідний тренд – з 23% у 2015 році до поточних 14%. За даними IQVIA, в сусідніх країнах цей показник значно вищий: у Румунії – 16%, Польщі – 19%, Угорщині – 20%.
Важливо зазначити, що чистий прибуток аптечних мереж становить лише близько 4% від обігу, враховуючи операційну націнку та маркетингові виплати. При цьому товарообіг українських аптечних мереж значно нижчий, ніж у країнах ЄС. Якщо в Україні на одну аптеку припадає в середньому 239 тисяч євро, то в Румунії цей показник сягає 806 тисяч євро, в Польщі – 818 тисяч євро, а в Чехії – 1,331 мільйона євро.
Державне регулювання та його наслідки
Нове державне регулювання суттєво вплине на прибутки всіх учасників фармацевтичного ринку. Згідно з рішенням РНБО, встановлюються обмеження націнок: до 10% для дистриб'юторів та до 35% для аптек на безрецептурні ліки. Додатково забороняються маркетингові послуги та промоція ліків. При цьому досвід показує, що відсутність маркетингових договорів може призвести до зростання аптечної націнки та, відповідно, кінцевої ціни для споживача.
Шляхи вирішення проблеми
Експерти галузі наголошують на необхідності розширення програми "Доступні ліки". Є показові приклади, коли включення препаратів до реімбурсації призводило до суттєвого зниження цін виробниками. Це відбувається завдяки гарантованим обсягам закупівель та виключенню витрат на маркетинг. Також важливим елементом вирішення проблеми може стати впровадження системи медичного страхування та створення прозорих механізмів контролю за ціноутворенням.