На тлі масової міграції, мобілізації та нестачі робочої сили уряд робить крок до модернізації трудового законодавства та спрощення умов для залучення іноземних спеціалістів. Кабмін погодив законопроєкт, який оновить правила в'їзду й роботи іноземців, зробивши процедури значно швидшими й технологічними.
Про це повідомляє народний депутат Олексій Гончаренко.
Іноземцям стане простіше жити й працювати в Україні: що змінює новий закон
Замість довгого бюрократичного шляху та двох окремих дозволів, іноземцям пропонують єдиний інтегрований документ, що даватиме право і працювати, і легально проживати в Україні.
Нова модель орієнтована на бізнес, для яких важлива швидкість процесу прийняття іноземця на роботу. Скорочення адміністративних процедур має зменшити витрати компаній і зробити український ринок праці більш конкурентним у боротьбі за іноземних фахівців.
Онлайн-портал для роботодавців та кандидатів
Ще одне ключове нововведення — запуск державної цифрової платформи, яка виконує роль офіційного реєстру вакансій для іноземців. Українські компанії зможуть розміщувати пропозиції роботи, а іноземні кандидати — дистанційно подавати документи на отримання дозволу.
Фактично це створює єдине вікно: від пошуку вакансії до подання заяви. Підхід відповідає глобальним трендам, де швидкість ухвалення рішень і прозорість процесів стають базовими конкурентними перевагами держави.
Коли законопроєкт набирає чинності
Законопроєкт наразі пройшов урядовий етап і прямує до розгляду у Верховній Раді. Після ухвалення він може стати важливою частиною стратегії України щодо залучення іноземного капіталу, експертів і технологічних команд.
Фактично йдеться не лише про зміну дозвільної системи, а про перехід до нової моделі взаємодії між державою, бізнесом і мігрантами. У фокусі цифровізація, гнучкість та орієнтація на економічний результат.
Прийняття іноземця на роботу: які потрібні документи
Якщо іноземний громадянин має посвідку на постійне проживання в Україні, для роботодавця відкривається найпростіший сценарій. Працівник користується практично тими ж правами, що й громадянин України. Це прямо визначено законом №3773-VI та означає:
- дозвіл на працевлаштування не потрібен;
- оформлення відбувається за стандартною процедурою КЗпП;
- вимоги щодо військового обліку не застосовуються, адже іноземці не належать до військовозобов'язаних за законом.
Коли іноземець не має посвідки на постійне проживання, у такому разі роботодавець не може укладати трудовий договір без спеціального дозволу на застосування праці іноземців. Дозвіл регламентований законом №5067-VI та видається територіальними органами відповідного центрального органу виконавчої влади.
Пакет документів: що потрібно від іноземного працівника
Незалежно від статусу, іноземець подає стандартний базовий пакет документів:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- ідентифікаційний код (ІПН);
- документи про освіту чи кваліфікацію.
Далі перелік залежить від підстав перебування в Україні:
- посвідка на постійне проживання, якщо вона є;
- дозвіл на працевлаштування, якщо особа перебуває тимчасово.
Для роботодавця важливо не лише отримати ці документи, а й переконатися в їх чинності. Порушення правил може призвести до фінансових санкцій та відповідальності.
Війна і ринок праці України: іноземці стають рідкістю
Воєнні дії суттєво змінили ринок праці, зокрема для іноземних спеціалістів. Багато компаній, що раніше активно залучали іноземців, зіткнулися із дефіцитом кадрів, а кількість офіційно оформлених дозволів на роботу скоротилася в рази.
За даними Державної служби зайнятості:
- 2021 рік — 21 786 дозволів на роботу;
- 2022 рік — 6 279;
- 2023 рік — 4 530;
- 2024 рік — 6 127;
- Перший квартал 2025 року — 1 728.
Зниження торкнулося і роботодавців: кількість заявок на дозволи впала з 19 585 у 2021 році до 953 у першому кварталі 2025-го. Цифри демонструють, наскільки війна вплинула на готовність іноземців працювати в Україні.
Причини падіння присутності іноземців на ринку праці очевидні:
- Економічна невизначеність — багато компаній відклали або скоротили наймання через ризики та нестабільність.
- Міграційні зміни — частина іноземців виїхала з України через небезпеку, а нові спеціалісти не могли приїхати.
- Регуляторні бар'єри — бюрократія при отриманні дозволів на роботу та посвідок на проживання залишається складною.
- Зменшення довгострокових контрактів — іноземці віддавали перевагу віддаленій роботі з-за кордону.
Сьогодні дефіцит робочої сили оцінюють від 30% до 75%, залежно від галузі та регіону. Причини — мобілізація, міграція кваліфікованих кадрів, обмежений доступ до фахівців на тимчасово окупованих територіях. Першими від цього страждають виробництво, оборонно-промисловий комплекс та вузькоспеціалізовані професії, що робить ситуацію критичною для стратегічних секторів економіки.
Дефіцит кадрів найбільш відчутний у таких секторах:
- Виробництво — токарі, фрезерувальники та оператори ЧПК;
- Оборонно-промисловий комплекс — не вистачає інженерів та технічних фахівців;
- Транспорт та логістика — дефіцит водіїв та менеджерів середньої ланки;
- Digital-технології та маркетинг — брак IT-спеціалістів, маркетологів і PR-фахівців;
- Робітничі професії та середній менеджмент — дефіцит у ключових робітничих позиціях та управлінні командами.
Бізнес активно пробує адаптуватися до нових умов, автоматизує процеси та залучає молоді таланти. Та питання стає все жорсткішим для всіх галузей економіки з кожним новим роком війни.