З 1 вересня уряд посилив контроль за видатками, які не мають прямого зв'язку з оборонним сектором. Премʼєр-міністр Сергій Корецький оголосив, що уряд запровадив жорсткий режим економії бюджетних коштів, не закріплених за потребами оборони. Про це він заявив під час виступу у Верховній Раді 1 вересня. У результаті оптимізації вдалося вивільнити близько 70 млрд грн — ці кошти планують спрямувати на фінансування оборони.
Для пересічних українців рішення не означає автоматичного скорочення пенсій, зарплат чи інших базових соціальних виплат. Основний ефект варто шукати в іншій площині. Як повідомляє видання Telegraf, держава може відкласти частину цивільних проєктів, скоротити необов'язкові витрати та уважніше визначати, на що саме спрямовувати бюджетні ресурси.
На чому держава планує економити в першу чергу
Державний бюджет воєнного часу працює в умовах постійного дефіциту ресурсів. Потреби оборони мають найвищий пріоритет, тоді як цивільні програми конкурують між собою за фінансування. Саме тому уряд шукає видатки, які можна перенести без критичних наслідків. Йдеться не про масштабне урізання всіх бюджетних програм, скільки про відмову від частини витрат, без яких держава може обійтися зараз.
Зекономлені кошти спрямовуватимуть на ті напрямки, де фінансування потрібне невідкладно. У нинішніх умовах це насамперед оборона.
Які зміни можуть побачити громадяни
Найпомітнішим наслідком може стати перенесення запланованих витрат. Наприклад, держава або місцева влада можуть відкласти частину ремонтів, реконструкцій чи модернізацій. Проєкт, який планували реалізувати цього року, може перейти на наступний бюджетний період, якщо його визнано таким, що не має критичного значення. Це може стосуватися:
- ремонту інфраструктури,
- оновлення державних установ,
- будівництва окремих об'єктів,
- закупівлі обладнання та інших капітальних витрат.
Окрема проблема — відбудова пошкоджених війною об'єктів. Частину таких проєктів неможливо відкласти, особливо якщо йдеться про критичну інфраструктуру, медичні заклади або об'єкти, необхідні для забезпечення базових потреб населення. Водночас менш термінові проєкти можуть чекати на фінансування довше.
Чи стане менше державних послуг
Ще один потенційний наслідок — оптимізація роботи державного апарату. В умовах обмеженого фінансування можуть переглядатися адміністративні витрати, державні закупівлі, чисельність персоналу та фінансування окремих програм.
Для громадянина це не обов'язково означатиме зникнення конкретної послуги. Натомість у деяких випадках процес може стати повільнішим — від закупівлі необхідного обладнання до реалізації окремих державних програм.
Пенсії та зарплати — окрема категорія
Найчутливіше питання для населення — чи торкнеться економія безпосередньо доходів громадян. За словами прем'єр-міністра, уряд не планує використовувати механізм для скорочення основних соціальних виплат. Пенсійні та зарплатні зобов'язання держави мають виконуватися.
Тому говорити про те, що з 1 вересня українці автоматично отримуватимуть менші пенсії чи зарплати через режим економії, підстав немає. Водночас це не означає, що бюджетні рішення взагалі не матимуть економічного ефекту для населення. Він може проявитися опосередковано — через державні інвестиції[, розвиток інфраструктури та загальний стан економіки.
Чи вплине економія на ціни
Прямого зв'язку між оголошеним режимом економії та негайним подорожчанням продуктів, пального чи комунальних послуг наразі немає. Інша ситуація можлива, якщо фінансові потреби держави продовжать збільшуватися. Тоді уряду доведеться шукати додаткові джерела фінансування. Серед інструментів можуть бути нові запозичення, зміни податкової політики або подальше скорочення цивільних видатків.
Масштаб рішень залежатиме насамперед від тривалості війни, обсягу оборонних потреб, бюджетного дефіциту та міжнародної фінансової підтримки.