Українська гривня увійшла до числа валют, які втратили найбільше позицій від початку 2026 року. За підсумками перших 5 місяців року національна валюта подешевшала на 4,68%, посівши 11-те місце серед валют із найгіршою динамікою у світі.
Про це пише фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Хоч показник не виглядає критичним, проте, для економіки, яка четвертий рік працює в умовах війни та є високозалежною від зовнішнього фінансування, навіть незначне послаблення національної валюти залишається індикатором накопичення ризиків.
Девальвація гривні прискорюється: Україна увійшла до світового антирейтингу валют
Валютний курс відображає:
- стан державних фінансів,
- обсяги міжнародної підтримки,
- баланс експорту та імпорту,
- рівень довіри до економічних перспектив країни.
Ослаблення гривні на майже 5% за п'ять місяців відбулося на тлі значних бюджетних витрат, високого попиту на іноземну валюту та потреби держави залучати додаткові ресурси для фінансування оборонного сектору. В таких умовах девальваційний тиск стає наслідком економічного дисбалансу.
Водночас ситуація залишається далекою від кризових сценаріїв. Попри все валютний ринок продовжує функціонувати стабільно, адже Національний банк компенсує дефіцит валюти та стримує різкі коливання курсу.
Світовий контекст — яка країна втрачає більше
Лідером антирейтингу валют у 2026 році став лівійський динар, який продемонстрував найглибше падіння серед усіх національних валют. Значні втрати також зафіксували країни, економіки яких стикаються з політичною нестабільністю, борговими проблемами або різким скороченням валютних надходжень.
Позиція гривні в другій десятці цього рейтингу свідчить, що українська гривня перебуває під тиском, але поки не належить до категорії валют із високою кризою.
На протилежному боці рейтингу опинилися валюти, які продемонстрували найбільше зміцнення. Серед них — замбійського квача, ізраїльський шекель та, як не дивно, російський рубль.
Що означає слабка гривня для бізнесу
Для українського бізнесу девальвація має подвійний ефект. Експортери отримують переваги завдяки вищому гривневому виторгу від продажів за кордон. Натомість компанії, які залежать від імпортної сировини, обладнання або енергоносіїв, стикаються зі зростанням витрат.
Для населення слабша гривня означає поступове подорожчання імпортних та внутрішніх товарів та додатковий інфляційний тиск.
Чого варто очікувати від другого півріччя
Подальша траєкторія гривні залежатиме від трьох факторів:
- регулярності міжнародної фінансової допомоги,
- обсягів валютного виторгу від експорту,
- рішень Національного банку щодо курсової політики.
Поки що українська валюта демонструє подальше послаблення. Однак будь-які затримки зовнішнього фінансування або погіршення безпекової ситуації можуть швидко змінити курс.
Як російська війна змінила українську гривню
На старті повномасштабної фази війни 24 лютого 2022 року офіційний курс долара становив 29,2549 грн, євро — 33,1707 грн. Значення були фактично "заморожені" Національним банком, який запровадив жорсткі обмеження для стабілізації фінансової системи.
У липні 2022 року регулятор був змушений здійснити новий крок — девальвувати офіційний курс до 36,5686 грн за долар, скоригувавши його ближче до реальності. Наступний системний зсув відбувся восени 2023 року, коли Україна перейшла до режиму керованої гнучкості. Це означало часткове повернення ринкового ціноутворення, але під контролем НБУ.
Як змінився курс за роки війни
Станом на червень 2026 року офіційний курс долара зріс до 44,3023 грн, а євро — до 51,5989 грн. У річному вимірі це означає зростання майже на 50% для долара та понад 53% для євро.
Готівковий ринок реагував різко. У перші дні вторгнення курс долара на "чорному" сегменті ринку перевищував 40 грн, а подекуди сягав 41-42 грн. Згодом він знижувався до 34-38 грн, але періодично знову повертався до психологічних рівнів вище 40 грн.
До кінця 2025 року ринок фактично зафіксувався біля позначки 42 грн за долар, яка стала новою умовною рівноважною зоною.
Ціна стабільності курсі гривні та роль інтервенцій НБУ
Ключовим фактором утримання валютного ринку стала масштабна участь Національного банку. З 2022 року регулятор щорічно здійснював значні інтервенції, продаючи валюту для покриття дефіциту попиту.
Сукупний обсяг чистого продажу валюти за 4 роки наблизився до $128 млрд. Без цих операцій ринок працював би в умовах значно більшої нестабільності, а курс формувався б під тиском панічного попиту.
Нагадаємо, бізнес в Україні очікує подальше послаблення гривні: курс долара може зрости до 45 грн, євро — до 54 грн. Інфляційні очікування залишаються на рівні 11,1%. Головним фактором ризику бізнес називає війну та економічну невизначеність.