У 2025 році Україна виділила 2,66 млрд грн на утримання та управління зоною відчуження Чорнобильської АЕС. Йдеться про фінансування заходів із підтримання у безпечному стані зупинених енергоблоків станції, об'єкта "Укриття" (саркофага), проведення робіт із поводження з радіоактивними відходами, екологічного моніторингу та інших супутніх напрямів.
Такі дані оприлюднив аналітичний центр DiXi Group із посиланням на платформу Energy Map.
Порівняно з 2024 роком де сума складала 2,31 млрд грн, витрати зросли на 15%. У доларовому еквіваленті динаміка виглядає наступною — плюс 11% до $63,8 млн. Різниця пояснюється коливаннями валютного курсу протягом року.
Бюджет Чорнобильської зони 2025: куди йдуть мільярди гривень з бюджету
Проте, у 2025 році уряд заклав на утримання Чорнобильської зони 2,8 млрд грн. Фактичні витрати склали 2,66 млрд грн або близько 95% від запланованої суми
Для порівняння, у 2024 році показник був нижчим — 92%. Експерти відзначають, що динаміка свідчить про більш точне бюджетне планування та стабілізацію операційних процесів у зоні відчуження.
Куди йдуть гроші: домінує ядерна безпека
Структура витрат у 2025 році залишається концентрованою. Більше як половина бюджету, а саме 57,1% або 1,52 млрд грн спрямовано на підтримку безпечного стану зупинених енергоблоків ЧАЕС, об'єкта "Укриття" та процесів зняття станції з експлуатації.
Фактично йдеться про найдорожчий та водночас найнепомітніший сегмент — ядерну та радіаційну безпеку, яка потребує постійного технічного контролю та інженерного супроводу.
У 2025 році блок опинилася під додатковою увагою через пошкодження захисного саркофага внаслідок атаки російського дрона. За оцінками МЗС, потенційна вартість відновлення може сягати 500 млн євро, що суттєво перевищує річні витрати всієї зони. Тому ремонт наразі залишається на паузі. Проте. небезпека зберігається.
Відходи та інфраструктура: недофінансований сегмент
Другим за обсягом напрямом стали витрати на поводження з радіоактивними відходами — 0,53 млрд грн, або 20,1% бюджету.
Вкладення забезпечують роботу комплексу "Вектор", який відповідає за перероблення, дезактивацію та довгострокове зберігання небезпечних матеріалів.
Втім, сегмент показав найнижчий рівень виконання плану — близько 80%.
Питання захисту екології
Окремо 0,52 млрд грн або 19,7% спрямовано на підтримку екологічної безпеки території. Йдеться про моніторинг радіаційного фону, утримання інфраструктури та заходи з мінімізації ризиків для довкілля.
У 2026 році Чорнобильська зона фактично перетворилася на довгостроковий екологічний проєкт, який потребує постійного контролю, незалежно від рівня активності на станції. Проте, російська війна вносить власні негативні корективи.
Дотково 3,1% бюджету або 0,09 млрд грн припадає на адміністративне управління, радіологічний захист населення та збереження історико-культурної спадщини.
Стабільне зростання витрат
З 2018 року фінансування Чорнобильської зони демонструє помірну, але стабільну динаміку. В середньому, витрати коливалися в межах 2,04-2,36 млрд грн, однак після 2023 року почали зростати:
- 2023 рік — 2,11 млрд грн,
- 2024 рік — 2,31 млрд грн,
- 2025 рік — 2,66 млрд грн,
- 2026 рік (заплановано) — понад 3 млрд грн.
Фактично держава поступово збільшує "ціну безпеки" для одного з найбільш технологічно складних об'єктів у своїй інфраструктурі. Результати витрат не помітні, проте йдуть з бюджету.
Чотири роки ядерного шантажу Росії
Повномасштабна війна Росії проти України створила безпрецедентний прецедент у сучасній ядерній безпеці. Вперше в історії атомна інфраструктура стала елементом військового тиску — від окупації Чорнобильської АЕС у перші години вторгнення до регулярних атак на енергетичну інфраструктуру, яка забезпечує роботу атомних станцій.
127 інцидентів за війну — новий фактор ризику
За понад чотири роки війни зафіксовано щонайменше 127 подій, які прямо або опосередковано вплинули на ядерну та радіаційну безпеку України.
Йдеться про інциденти, підтверджені міжнародними та національними джерелами — МАГАТЕ, урядовими структурами України та Агентством з ядерної енергії ОЕСР.
Ризики мають системний характер і охоплюють різні рівні критичної інфраструктури:
- 23 випадки втрати зовнішнього електропостачання АЕС. Причиною стали пошкодження магістральних ліній електропередач, критичних для роботи систем безпеки атомних станцій.
- 25 прямих атак на ядерну інфраструктуру. Обстріли та удари дронами, ракетами й артилерією по промислових майданчиках або їхній безпосередній близькості.
- 29 епізодів зниження потужності енергоблоків. Наслідок нестабільності енергосистеми, спричиненої військовими ударами.
- 2 інциденти пошкодження систем моніторингу та захисних споруд Зокрема на майданчику Чорнобильської АЕС, включно з елементами Нового безпечного конфайнменту.
Окремим вогнищем ризиків залишається Запорізька атомна електростанція, на яку припадає 54 інциденти — близько 42,5% усіх зафіксованих випадків.
Станція неодноразово втрачала зовнішнє електропостачання Такі ситуації створюють ризик порушення роботи систем охолодження реакторів.
Найбільш критичні роки — 2024 та 2025
Оприлюднена динаміка інцидентів демонструє чітке загострення ситуації. Якщо у 2023 році було зафіксовано лише 3 випадки, то у 2024 році — вже 47.
За перші місяці 2025 року додатково зафіксовано ще 16 інцидентів. Атака у лютому 2026 року призвела до пошкодження зовнішньої обшивки арки над 4-м енергоблоком ЧАЕС. Інцидент потребує швидких рішень та відновлення. Питання в безпеці. Проте, уряд не готовий виділити кошти з бюджету.