10 жовтня 2024 року Верховна Рада України ухвалила резонансний законопроєкт №11416-д, який передбачає суттєве підвищення податкового навантаження. Документ, спрямований на поповнення державного бюджету для фінансування нагальних потреб оборони, отримав підтримку 247 народних депутатів. Цей закон вносить ряд ключових змін до податкової системи країни, які торкнуться як фізичних осіб, так і бізнесу.
Військовий збір
Однією з найбільш помітних змін є підвищення військового збору. З 1 жовтня 2024 року військовий збір із заробітних плат для переважної більшості фізичних осіб зросте з 1,5% до 5%. Це нововведення торкнеться також тих, хто працює в режимі "Дія.Сіті". Починаючи з 1 січня 2025 року, ставка 5% буде застосовуватися і до інших видів доходів, окрім заробітної плати.
Важливо відзначити, що для військовослужбовців та працівників силових структур збережеться поточна ставка 1,5%. Це стосується співробітників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та Державної спеціальної служби транспорту.
Податки для ФОП
Для фізичних осіб-підприємців (ФОПів) також передбачені зміни. ФОПи 1-ї, 2-ї та 4-ї груп сплачуватимуть військовий збір у фіксованому розмірі – 10% від мінімальної заробітної плати, що становитиме близько 800 грн на місяць станом на жовтень 2024 року. Ця сума не залежатиме від фактичного доходу підприємця. Для ФОПів 3-ї групи запроваджується додатковий 1% від їхнього доходу як військовий збір. Таким чином, якщо раніше вони сплачували 5% єдиного податку, то тепер загальна ставка становитиме 6% від доходу.
Оподаткування корпоративного сектору
Для банків буде запроваджено податок на прибуток у розмірі 50% за 2024 рік, який застосовуватиметься ретроспективно. Це означає, що банківські установи будуть змушені доплатити різницю між новою та старою ставкою за весь 2024 рік. Небанківські фінансові установи, за винятком страхових компаній, побачать збільшення податку на прибуток з 18% до 25% з 1 січня 2025 року. Це стосується таких компаній, як платіжні системи, фінансові компанії та інші небанківські фінансові установи.
Даний законопроєкт вносить суттєві зміни в оподаткування різних галузей економіки України. Для власників АЗС вводяться щомісячні авансові платежі з податку на прибуток, розмір яких коливатиметься від 30 до 60 тисяч гривень за кожну станцію, залежно від її характеристик. Пункти обміну валют також підпадають під нові правила, сплачуючи авансовий податок на прибуток за диференційованими ставками: 700 євро у столиці, 600 євро у великих містах та 200 євро в інших населених пунктах.
Інші важливі зміни
Земельний податок також зазнає змін, встановлюючи мінімальну ставку 700 або 1400 гривень за гектар, відповідно до категорії землі. Для підприємств, що видобувають будівельні матеріали, вводиться рентна плата не менше 5 доларів за тонну продукції.
З початку 2025 року планується перехід на щомісячну звітність з ПДФО, військового збору та ЄСВ, що розглядається як крок до впровадження "економічного бронювання". Цікаво, що доходи від "національного кешбеку" звільняються від ПДФО на 2024-2025 роки, що має стимулювати внутрішнє споживання та підтримати економіку країни.
Уряд планує за рахунок підвищення податків залучити додатково 58 мільярдів гривень у 2024 році та 137 мільярдів гривень у 2025 році. Однак критики стверджують, що ці зміни можуть призвести до збільшення ухилення від сплати податків і створити надмірний тиск на законослухняний бізнес.
Рада відхилила важливу поправку
Парламент не підтримав ключову поправку №988 до законопроекту, яка визначала платників військового збору та об'єкт оподаткування. Як відмітив Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань податків, ця поправка була досить об'ємною – 10 сторінок тексту. Відхилення цієї поправки порушує логіку закону та може призвести до низки наслідків. Зокрема, військовий збір для більшості платників зросте з дня набуття чинності законом, а не з 1 жовтня, як планувалося спочатку. Крім того, е-резиденти також підпадатимуть під дію збору, а винятки для ФОПів на окупованих територіях та в зоні бойових дій було вилучено.
Депутат вважає, що закон у такому вигляді може створити численні проблеми при реалізації і не повинен бути підписаний без доопрацювання. Однак, як зазначив Железняк, є один позитивний аспект. Оскільки закон буде підписано пізніше 1 жовтня, фактично не буде механізму оподаткування "заднім числом" для більшості платників податків.