Кабінет міністрів передав до Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу, який має замінити документ, створений ще в радянську епоху. Уряд має на меті модернізувати трудове законодавство та провести адаптацію до сучасної економіки.
У документі з'явилися норми про дистанційну зайнятість, цифрові формати контролю, новий підхід до мінімальної зарплати та зміну системи відпусток. Проте, частина положень викликала різку реакцію профспілок та робітників.
Повний контроль на роботі: відеокамери та моніторинг листування готові узаконити
Одне з найбільш дискусійних нововведень — офіційний дозвіл на використання роботодавцями систем відеоспостереження та контролю службових комунікацій працівників.
У проєкті зазначено, що механізми можна застосовувати лише тоді, коли інші способи контролю не дають результату або є неможливими. Водночас сам документ не пояснює, як саме визначатиметься показник "неефективність".
На практиці подібні інструменти вже давно використовуються в багатьох приватних компаніях. Новий Кодекс, своєю чергою, легалізує та формалізує практику.
Якщо працівник вважатиме дії роботодавця надмірними, доводити порушення доведеться через профспілку або в судовому порядку.
Мінімальна зарплата: нова формула без гарантій
Ще одна ключова зміна стосується принципу визначення мінімальної зарплати. Уряд пропонує відійти від прив'язки до прожиткового мінімуму та орієнтуватися на середню зарплату по країні. Саме такий підхід використовується у багатьох країнах Європи.
Однак у законопроєкті не вказано, якою саме має бути частка мінімальної зарплати від середньої. Це рішення Кабмін залишає за собою.
Станом на весну 2026 року середня зарплата в Україні перевищує 30 000 грн, тоді як мінімальна становить 8 647 грн. Тобто співвідношення залишається на рівні менш ніж 30%.
Для порівняння: у більшості країн ЄС орієнтиром вважається показник у межах 50–60% від середньої зарплати. Навіть 40% експерти називають мінімально прийнятним рівнем для боротьби з бідністю серед працюючого населення.
За нинішніх економічних показників це означало б мінімальну зарплату понад 12 000. грн. Проте без визначеного коефіцієнта нова модель ризикує залишитися формальністю. А роботодавці будуть відштовхуватися від власних позицій.
Відпусток стане більше, проте не для всіх
У новому кодексі уряд пропонує збільшити тривалість щорічної оплачуваної відпустки — з 24 до 28 календарних днів.
У поясненнях до документа йдеться про поступове наближення українських трудових стандартів до європейських практик.
Так, у сусідній Польщі тривалість щорічної оплачуваної відпустки залежить від загального стажу роботи:
- 20 днів — якщо стаж менше 10 років;
- 26 днів — якщо стаж становить 10 років і більше.
Одночасно український проєкт передбачаєскорочення окремих соціальних гарантій. Зокрема, батькам дітей з інвалідністю І групи планують зменшити тривалість додаткової відпустки: із 10 до 7 днів.
Профспілки втрачають позиції
Федерація профспілок України заявила, що новий Кодекс змінює архітектуру трудових відносин на користь роботодавців.
Серед ключових претензій — фактичне звуження ролі профспілок у процедурах звільнення. У нинішній системі вони мають право погоджувати окремі кадрові рішення. У новому проєкті механізм послаблюється в рази.
Крім того, профспілки критикують заміну поняття "профспілковий орган" на більш розмите формулювання "представники працівників", що, на їхню думку, може знизити реальний рівень захисту найманих працівників.
Уряд поспішає з реформою — яка причина
Необхідність нового Трудового кодексу уряд пояснює різкими змінами на ринку праці. Після пандемії та початку повномасштабної війни Росії економіка зіткнулася з масштабним кадровим дефіцитом, трудовою міграцією та зміною формату зайнятості.
За різними оцінками, найближчими роками Україні може бракувати до 4,5 млн працівників. У цих умовах влада намагається створити гнучке трудове законодавство, адаптоване до дистанційної роботи, нестандартних форматів зайнятості та нових вимог бізнесу.
Україна почала активніше залучати працівників з Індії: нова трудова міграція
Дефіцит кадрів в Україні зростає. Поки українські компанії конкурують за працівників всередині країни, частина бізнесу вже переходить до імпорту робочої сили з-за кордону. Одним із головних джерел трудових мігрантів у 2026 році стала Індія.
За оцінками учасників ринку, наразі в Україні перебувають 10-12 000 громадян Індії. Їх дедалі частіше можна побачити у сферах, де український бізнес відчуває найгостріший кадровий голод:
- будівництво,
- логістика,
- доставлення,
- складська інфраструктура,
- сервісний сектор.
Український бізнес та кадровий голод
Після років війни українська економіка зіткнулася не лише з фінансовими викликами, а й з масштабним браком робочої сили. Частина населення виїхала за кордон, значна кількість чоловіків мобілізована, конкуренція за персонал між компаніями різко зросла.
Особливо складна ситуація склалася у фізичних професіях та сферах із високою плинністю кадрів. Будівельні компанії, виробничі підприємства та логістичні оператори дедалі частіше повідомляють про нестачу персоналу навіть після підвищення зарплат.
Індія стала одним із найбільш привабливих напрямків через значний резерв робочої сили та готовність працівників працювати за кордоном. Навіть в умовах війни.
Де вже працюють громадяни Індії
Найбільша концентрація іноземних працівників спостерігається у великих містах — Києві, Одесі, Львові, Харкові, Вінниці та Івано-Франківську.
Частина громадян Індії працює на будівництвах і промислових об'єктах, інші — у сфері обслуговування, доставлення, готельно-ресторанному бізнесі або на складах.
Громадяни Індії можуть перебувати в Україні без візи до 90 днів у межах 180-денного періоду. Для офіційної роботи роботодавці мають оформлювати дозволи на працевлаштування та відповідні документи для легального перебування.
Раніше стало відомо, що уряд готує реформу працевлаштування іноземців в Україні. Кабмін погодив законопроєкт, який спростить отримання дозволів на роботу та проживання для іноземних спеціалістів. Замість двох документів запровадять єдиний дозвіл, а процедури стануть швидшими та менш бюрократичними.