У липні 2025 року в Україні функціонувало 18 280 аптек. У цей ж час в електронній системі охорони здоров'я діяльність зареєстрували близько 28 тисяч фармацевтів — у середньому це лише 1,5 спеціаліста на одну аптеку. Видання ABiznes розповідає про те, як фармацевтичний ринок України опинився в епіцентрі нової кризи через кадровий дефіцит.
Аптечний "червоний океан"
Ринок аптек в Україні давно вважається перенасиченим. За даними Forbes, у 2023 році одна аптека обслуговувала в середньому лише 1 777 осіб. Для порівняння: у Польщі — майже 3 000, у Німеччині — понад 4 600.
Станом на липень 2025 року в Україні працювало близько 18,3 тис. аптек — це майже стабільний показник останніх років. Частина невеликих мереж закривається, але водночас великі активно розширюються. Лише у 2024 році кількість аптек збільшилася на понад 400 закладів.
Головна мета такого зростання — зробити ліки максимально доступними. Водночас він визнає: конкуренція перетворила український ринок на "червоний океан", де боротьба йде буквально за кожного покупця.
Ринок фармації в Україні під загрозою: чому так сталося
За чинним законодавством продавати лікарські засоби мають право лише фахівці з профільною освітою. Проте війна внесла свої корективи: частина дипломованих фармацевтів виїхала за кордон, частина змінила сферу діяльності, а нових кадрів катастрофічно бракує.
На цьому тлі Державна служба з лікарських засобів і контролю за наркотиками у вересні розпочала позапланові перевірки найбільших аптечних мереж. Уже є перші результати: одна з компаній, яка входить у топ за кількістю торгових точок, порушує правила продажу ліків, фактично допускаючи до роботи людей без належної освіти.
За словами експертів, аптеки можуть зіткнутися із серйозними санкціями:
- штрафами;
- тимчасовим закриттям торгових точок;
- відкликанням ліцензії.
Водночас для споживачів ситуація не менш серйозна. Безконтрольний продаж медикаментів людьми без кваліфікації може призвести до неправильного відпуску препаратів, що загрожує здоров'ю пацієнтів. Це особливо небезпечно, коли йдеться про сильнодіючі препарати.
"Людина без освіти не усвідомлює ризиків. Наприклад, деякі протизапальні засоби агресивно впливають на печінку та серце, і фармацевт зобов'язаний попередити про це пацієнта. Якщо ж таких знань немає – ризик для здоров'я зростає в рази", – пояснює представник фармринку.
Фахівці зазначають, що відновлення державного контролю за дотриманням ліцензійних умов є критично важливим. Інакше аптечний бізнес і далі балансуватиме між законом і хаосом, а страждати від цього насамперед будуть пацієнти.
Кадровий вакуум як новий виклик
Тепер, окрім цінової конкуренції, аптечний бізнес отримав нову проблему — відсутність кваліфікованих працівників. Якщо перевірки Держлікслужби підтвердять масовий характер порушень, ринок може очікувати хвиля штрафів і нових регуляторних обмежень.
Для самих аптек це питання виживання: або вони знайдуть спосіб залучати фармацевтів, або змушені будуть зменшувати кількість точок. А для держави — це тест на здатність забезпечити баланс між доступністю ліків і безпекою пацієнтів.
Попри велику кількість аптек, забезпечити їх кваліфікованим персоналом стає дедалі складніше. В аптеках продавати ліки та консультувати покупців можуть виключно фармацевти, проте саме вони нині у дефіциті. Це суттєво ускладнює відкриття нових торгових точок і роботу вже існуючих.
За словами представників аптечного бізнесу, до початку повномасштабної війни процес відкриття аптеки займав у середньому півтора місяця, тепер же – понад два. Причина полягає не у бюрократії, а у кадровому голоді.
Проблему підтверджують і дані агрегаторів з пошуку роботи. Зокрема, на Work.ua протягом останніх років кількість вакансій для фармацевтів зростає, тоді як відгуків на них – навпаки зменшується.
Освітній дефіцит
Ситуацію ускладнює і падіння випуску молодих спеціалістів. Харківський Національний фармацевтичний університет, який вважається головним освітнім центром галузі, за довоєнний рік випустив понад 1400 фахівців. У 2024-му – лише 718. Загалом кількість випускників за спеціальністю "Фармація, промислова фармація" по Україні зменшилась майже на третину від показників 2021 року.
Військовий фактор і відтік кадрів
Ще одна причина дефіциту – військовий облік. І чоловіки, і жінки-фармацевти зобов'язані стати на нього, що викликає хвилю страху та відтоку спеціалістів за кордон. У 2025 році галузь переживає черговий відплив кадрів на тлі очікуваного відкриття кордонів для чоловіків віком 18–22 років. Це створює додатковий тиск на ринок праці, адже аптеки фактично втрачають молодих спеціалістів, які могли б компенсувати нестачу.
Як аптеки обходять закон і чому це небезпечно для пацієнтів
За чинними ліцензійними умовами аптеки зобов'язуються мати у штаті працівників із профільною фармацевтичною освітою. Це означає, що відпускати ліки та консультувати відвідувачів може лише дипломований фармацевт.
Мінімальний рівень освіти для такої роботи – фаховий молодший бакалавр або молодший спеціаліст за спеціальністю "Фармація, промислова фармація". У виняткових випадках, зокрема в сільській місцевості або в зонах активних бойових дій, продавати ліки дозволено людям із загальною медичною освітою.
Однак реальність виглядає інакше. Під час великої війни, коли державні перевірки були фактично зупинили, аптеки почали масово обходити ці вимоги.
"Фармацевт на папері"
Офіційна електронна система охорони здоров'я (ЕСОЗ) містить дані приблизно про 28 тисяч зареєстрованих фармацевтів. Якщо співвіднести цю цифру з кількістю аптек в Україні (понад 18 тисяч), виходить у середньому півтора спеціаліста на одну точку. Та в уряді визнають: ці розрахунки часто мають лише "паперовий" характер.
Аптекам достатньо зареєструвати в системі хоча б одного дипломованого працівника, аби формально відповідати вимогам. На практиці ж в одному закладі можуть працювати кілька кас одночасно: одна під контролем справжнього фармацевта, а решта – під керівництвом людей без жодної профільної освіти. При цьому часто вони користуються аккаунтом колеги, зареєстрованого в ЕСОЗ, що створює ілюзію дотримання правил.
Регулятор взявся за аптеки: "Подорожник" під прицілом
З початку повномасштабної війни позапланові перевірки бізнесу, у тому числі аптек, були фактично "заморожені". Це дозволяло мережам працювати у відносно вільному режимі навіть попри кадрову кризу. Однак у серпні 2025 року ситуація змінилася: Міністерство охорони здоров'я дало дозвіл Державній службі з лікарських засобів (Держлікслужбі) відновити інспекції.
Першою під перевірку потрапила найбільша мережа аптек "Подорожник". У вересні 2025 року Держлікслужба здійснила позапланову перевірку 33 аптек цієї мережі у Києві та області. Результати виявилися невтішними: у більшості закладів зафіксували порушення ліцензійних вимог. Зокрема, ліки продавали не дипломовані фармацевти, а люди без профільної освіти.
За підсумками перевірки компанія отримала припис про усунення порушень. Терміни його виконання офіційно не називають.
Водночас СЕО мережі Тарас Коляда підтвердив, що "Подорожник" оскаржує документ у Державній регуляторній службі.
Які варіанти має мережа
Якщо оскарження не спрацює, компанія опиниться перед непростим вибором:
- Знайти і працевлаштувати фармацевтів у потрібних аптеках, ризикуючи втратити ліцензію у разі повторного порушення.
- Пролобіювати зміни до законодавства, щоб дозволити працювати не лише фармацевтам, а й іншим медпрацівникам — за аналогією з прифронтовими районами та селами.
- Скоротити кількість аптек, аби зменшити дефіцит кадрів. Сам Коляда вже визнав, що обмеження може змусити мережу оптимізувати точки продажу.
Історія з "Подорожником" може стати лише початком — Держлікслужба планує найближчим часом перевірити й інші великі аптечні мережі. Чи виявлять там аналогічні порушення та як власники реагуватимуть на вимоги регулятора — поки питання відкрите.