Президент Володимир Зеленський офіційно підписав закон про державний бюджет України на 2026 рік. Документ, який уже називають одним із наймасштабніших і найскладніших у період повномасштабної війни.
Про це йдеться у картці закону про Державний бюджет на 2026 рік від 10 грудня.
Закон направили на підпис президенту 8 грудня.
Україна отримала Держбюджет-2026: амбітні витрати та невизначені джерела покриття дефіциту
Процес підписання документа 2026 року був напруженим та проходив на тлі невизначеності, викриття корупційних схем серед посадовців та тиску припинення зовнішнього фінансування.
Уряд вніс до другого читання проєкт практично без урахування поправок депутатів, а перше голосування 2 грудня так і не відбулося через нестачу голосів. Утім, уже 3 грудня Верховна Рада змогла зібрати 257 голосів "за". Після цього документ передали спікеру Руслану Стефанчуку, а згодом і президенту.

Фінансова архітектура бюджету: розрив між доходами й видатками — рекордний
Особливість державного бюджету-2026 — масштабний дефіцит і безпрецедентне збільшення видатків.
- Доходи: 2,9 трлн грн,
- Видатки: 4,8 трлн грн,
- Дефіцит: 2,5 трлн грн (18,5% ВВП).
За оцінками Мінфіну, близько 800 млрд грн або $19 млрд досі не мають визначених джерел покриття. Це формує найбільший фінансовий розрив за весь час війни та робить 2026 рік критично залежним від партнерської допомоги й доступу до зовнішніх ринків капіталу.
Звідки держава планує отримувати прибутки
У 2026 році уряд робить ставку на відновлення економічної активності та збільшення податкової бази:
- ПДВ з імпорту — 683,6 млрд грн (+15%),
- ПДФО та військовий збір — 560,3 млрд грн (+75%),
- ПДВ на українські товари й послуги — 393,4 млрд грн (+24%),
- Податок на прибуток компаній — 325,3 млрд грн (+32%),
- Акцизи з імпорту — 161,2 млрд грн (+10%),
- Акцизи з вітчизняних товарів — 161,6 млрд грн (+16%).
Наймасштабніші збільшення прибутків державі очікуються у надходженнях ПДФО. Така тенденція свідчить про очікування уряду щодо збільшення зарплат та легалізації зайнятості.
Куди спрямують гроші: пріоритети держави на 2026 рік
Головний фокус — оборона, на яку припадає більш ніж чверть усього ВВП країни. Друге місце за витратами 2026 року посідає соціальний напрям. Детально про головні витрати:
- Оборона та безпека — 2,8 трлн грн (+27%),
- Соціальний захист — 468,5 млрд грн (+11%),
- Охорона здоров'я — 258,6 млрд грн (+19%),
- Освіта — 273,9 млрд грн (+38%),
- Підтримка ВПО — 72,6 млрд грн (+29%),
- Розвиток економіки та бізнесу — 51,8 млрд грн (+44%),
- Житлова політика — 47 млрд грн,
- Наука — 20,1 млрд грн (+39%),
- Ветеранські програми — 18,9 млрд грн (+80%),
- Агросектор — 14,1 млрд грн (+47%).
Паралельно з фінансуванням оборони країни уряд робить спробу інвестувати в соціальний захист, підтримати бізнес та науковий потенціал країни.

Соціальні стандарти: помірне підвищення
З 1 січня 2026 року оновлюються деякі соціальні показники:
- Мінімальна зарплата — 8 647 грн (зростання з 8 000 грн),
- Загальний прожитковий мінімум — 3 209 грн,
- Для працездатних громадян — 3 328 грн,
- Для людей, які втратили працездатність — 2 595 грн.
Підвищення 2026 року — мінімальне. З урахуванням зростання рівня інфляції в межах 10–15% та подорожчання продуктів у середньому на 24% за даними Держстату, збільшення мінімальної зарплати не може повністю компенсувати зовнішні фактори.
Бюджет-2026 — це спроба держави балансувати між жорсткою реальністю війни та закладанням фундаменту для економічного відновлення у разі миру. Ключовий ризик — рекордний дефіцит і залежність від зовнішнього фінансування, джерела якого досі не визначено.

Основні сподівання на стабільність — зростання доходів та поступове відновлення бізнес-активності. Проте для підтримки малих і середніх підприємств потрібні сприятливі умови, багато з яких залежать від дій уряду.
Економіка великої війни. Як змінилися ключові для України економічних показників
Роки війни докорінно змінили економічну карту України. Так 2022 рік став найглибшим економічним шоком — реальний ВВП скоротився майже на 29%. У 2023 році економіка зрослана 5,5%, а у 2024-му додатково понад 3%. Економіка України у 2025 році демонструє обережне зростання ВВП — 1,9-2,7%.
Загалом за війну економіка втратила 22% обсягу, перебуваючи на рівні близько 78% довоєнного ВВП.
Негативний ефект війни
Втрата населення — ще один важкий фактор. До війни на територіях проживало приблизно 37 млн людей, зараз — близько 29 млн. Працездатна частина громадян скорочується, що безпосередньо впливає на ринок праці та економічну активність.
Війна призвела до втрати 18,6% території країни (разом з анексованим Кримом). Це вплинуло на аграрний потенціал та промисловість. Урожай зернових і олійних культур знизився з 100 млн тонн до менш ніж 80 млн тонн, а металургійна промисловість втратила 65% потужностей, зокрема через окупацію Маріуполя.
До початку війни ІТ-експорт становив $1,5 млрд. Наразі показник досяг $6,45 млрд, але галузь втратила близько 7% обсягів, а з поправкою на девальвацію долара — до 19%.
Бюджет і державні видатки
Видатки держави зросли до рекордних рівнів. Якщо у 2021 році бюджетні витрати становили 34% ВВП, то у 2023-му вони перевищили 67%, а у 2024 році дещо знизилися до 64%. Для 2025 року було заплановано 52,7% ВВП.
У 2026 році доходи державного бюджету України закладені на рівні 2,89 трлн грн, що на 408 млрд грн більше за минулорічний показник. Проте цього не вистачить для покриття рекордних видатків у 4,751 трлн грн, через що дефіцит прогнозується на рівні 2,429 трлн грн (18,4% ВВП). Більшість потреб уряд планує покрити за рахунок зовнішніх та внутрішніх запозичень, але конкретні джерела фінансування не визначені, що створює серйозний ризик для макрофінансової стабільності.
Раніше Верховна Рада ухвалила Держбюджет-2026 із доходами 2,89 трлн грн та видатками 4,75 трлн грн. Пріоритет — оборона та безпека (2,8 трлн грн). Прогноз середньої зарплати 30 000 грн та збільшенням фінансування освіти, охорони здоров'я й соціальної підтримки.
