Мінекономіки розробляє масштабну модель компенсації воєнних збитків для підприємств, яку планують запустити вже у січні 2027 року. Новий механізм дозволить забезпечити бізнесу швидке відновлення пошкоджених активів та стимулювати розширення приватного ринку страхування воєнних ризиків, який наразі відмовляється працювати у прифронтових зонах.
Про це повідомляє пресслужба профільного відомства.
Дефіцит страхування та модель First-loss
За попередніми урядовими оцінками, щорічні втрати основних засобів бізнесу через війну сягають від 4 до 10 млрд доларів. Водночас поточна ємність приватного ринку страхування становить лише 1–1,5 млрд доларів.
Щоб розв'язати цю проблему, держава запроваджує механізм First-loss. Його суть полягає у тому, що уряд бере на себе компенсацію першого, базового шару воєнних збитків (у межах встановленого ліміту). Ризики, які перевищують цю суму, підприємство зможе додатково застрахувати у приватних компаній. Це має знизити ризики для страховиків та повернути їх на ринок.
Як наповнюватимуть фонд: пропозиція щодо ПДВ
Ключовим елементом нової програми стане спеціальний компенсаційний фонд із цільовим обсягом 3–4 млрд доларів. Кошти для нього планують акумулювати з трьох джерел:
- Державне фінансування (близько 1 млрд доларів). Для забезпечення цієї суми уряд пропонує підвищити загальну ставку ПДВ на 1%.
- Міжнародна допомога. Очікується залучення 2–3 млрд доларів від західних партнерів.
- Внески бізнесу. Компанії сплачуватимуть власні кошти за участь у програмі.
Умови участі та ліміти виплат
На першому етапі програма буде доступною для підприємств переробної та добувної промисловості, агросектору, транспорту, енергетики, водопостачання, торгівлі, а також закладів охорони здоров'я та освіти на всій підконтрольній Україні території.
Згідно з базовими умовами нового механізму, держава готова компенсувати до 10 млн доларів збитків на одну юридичну особу. Аби долучитися до програми, підприємство має сплатити фіксований внесок у розмірі 2% від обраного ліміту покриття. Цей поліс гарантуватиме захист ключових активів, що безпосередньо забезпечують операційну діяльність компанії, зокрема будівель, обладнання та інженерних мереж.
Важливим моментом цієї ініціативи є оперативність виплат: уряд зобов'язується ухвалювати рішення та перераховувати кошти протягом 30 календарних днів після подання повного пакета документів, а в окремих випадках максимальний строк розгляду не перевищуватиме 60 днів.
Хто адмініструватиме виплати
Операційне управління фондом довірять Експортно-кредитному агентству (ЕКА), використовуючи його готову інфраструктуру. Для уникнення корупційних ризиків Мінекономіки обіцяє створити публічний дашборд із даними про всі надходження та виплати, посилити Наглядову раду ЕКА, запровадити регулярний незалежний аудит та сформувати громадську раду.
Наразі фінансова модель проходить стадію валідації з Нацбанком, Мінфіном, страховиками та ключовими донорами (Світовим банком, урядом Великої Британії).
Нагадаємо, раніше Державна податкова служба анонсувала запуск Реєстру пошкодженого бізнесу, в якому підприємці можуть добровільно зафіксовувати втрати від атак РФ.