Український металургійний сектор продовжує залишатися одним із джерел валютних надходжень до бюджету, проте його масштаби порівняно з довоєнним періодом суттєво змінились. За даними НБУ, протягом перших п'яти місяців 2026 року експорт металів приніс країні 1,7 млрд доларів. Цей показник фактично дорівнює доходу металургійної сфери всього за один піковий місяць довоєнного 2021 року, і є на 7% меншим за обсяги виручки, отриманий за аналогічний період 2025 року.
Про це повідомляє Опендатабот.
Динаміка експорту металів
Поточні темпи реалізації металопродукції на зовнішніх ринках свідчать про суттєве зменшення присутності українських металокомбінатів на світовій арені. Якщо до повномасштабної війни середньомісячний дохід України від продажу металів за кордон стабільно становив близько 1,3 млрд доларів, то нинішній результат у 3,2 раза поступається показникам довоєнного періоду.
Загалом, за понад 4 роки повномасштабної війни сукупний дохід усієї галузі склав 18,4 млрд доларів. Для порівняння, аналогічну суму у 18,4 млрд доларів ГМК України приносив державі всього за один рік у період 2010–2012 років, коли на металургію припадала майже чверть (25%) усіх експортних надходжень країни. Варто згадати й про зміну питомої ваги: якщо у період з 2013 по 2021 рік частка металів у загальній структурі експорту товарів і послуг трималася на середньому рівні близько 19%, то у 2026 році вона скоротилася до 7%.
Аналітики зазначають, що найуспішнішим для металургійного експорту за весь час повномасштабної війни (без урахування січня-лютого 2022 року) виявився 2025 рік. Тоді Україна змогла виручити від продажу металів за кордон 4,7 млрд доларів, а частка галузі в загальному експорті тимчасово зросла до 9%.
Нові обмеження від Євросоюзу
Експерти прогнозують, що умови роботи для українських металургів найближчим часом додатково ускладняться через протекціоністські та екологічні заходи з боку ключового торговельного партнера – Євросоюзу. Зокрема, з 1 липня 2026 року ЄС запустив оновлений режим захисту власного сталеливарного ринку. Відповідно до нових правил, загальний доступний обсяг безмитного імпорту буде урізаний майже вдвічі, а за будь-яку поставлену продукцію понад визначені квоти експортерам доведеться сплачувати 50% мито.
Другим чинником стало впровадження механізму CBAM (так званий транскордонний вуглецевий податок) на імпорт продукції з високим рівнем викидів викопного CO2, під дію якого безпосередньо підпадають метали. Після завершення поточного перехідного періоду українські металургійні компанії зіткнуться із суттєвими додатковими фінансовими витратами під час поставок до країн ЄС.
Попри те, що квоти та екологічний податок CBAM юридично не пов'язані між собою, їхній вплив на металургійний сектор України є негативним, адже призведе до суттєвого здорожчання української продукції та ускладнить фізичний доступ вітчизняної металопродукції на європейський ринок.
Нагадаємо, раніше Abiznes писало про те, що Україна відкриває експорт зброї та оборонних технологій під час війни.