Донедавна компанія Nike домінувала на ринку спортивного взуття для бігу. Цього вдалося досягти завдяки впровадженню революційних технологій, що значно покращували результати атлетів. Починаючи з 2016 року, коли на Олімпійських іграх у Ріо спортсмени використовували модель Nike Zoom Vaporfly 4, компанія встановила новий стандарт для спортивного взуття. Ці кросівки, оснащені технологією підвищення енергоефективності, допомогли кенійському бігуну Еліуду Кіпчоґе здобути перемогу в марафоні. Згодом Nike продовжила розвивати свою лінійку суперкросівок, випустивши моделі Alphafly 3 та Alphafly 4, які використовують піну Zoom-X та блоки Air Zoom.
Однак, як пише FT, у 2025 році компанія Nike почала втрачати свої позиції. Незважаючи на випуск нових моделей Pegasus Premium та Vomero 18 на початку року, виторг компанії за останній квартал склав 11,3 мільярда доларів, що на 9% менше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
Технологічні особливості суперкросівок
Сучасні бігові кросівки високого класу відрізняються поєднанням передових матеріалів та спеціальних конструктивних елементів. Основні компоненти, що забезпечують максимальну ефективність, включають легку устілку, спеціальну проміжну підошву з піноматеріалу, товстий шар амортизаційної піни під п'ятою та пластину з вуглецевими волокнами.
Устілка у суперкросівках має надавати базовий захист та підтримку, але при цьому залишатися максимально легкою. Проміжна підошва виготовляється з особливого піноматеріалу, який забезпечує мінімальну вагу та максимальну віддачу енергії при бігу. Шар піни під п'ятою зменшує втому бігуна, хоча його товщина не може перевищувати 40 мм згідно з правилами міжнародної організації World Athletics.
Особливу роль відіграє пластина з вуглецевими волокнами, яка проходить уздовж підошви та працює як пружний елемент. Вона зменшує деформацію стопи під час контакту з поверхнею, стабілізує рух та мінімізує втрату енергії на кожному кроці.
Конкурентна динаміка на ринку спортивного взуття
В останні роки компанія Adidas суттєво посилила свої позиції на ринку бігового взуття, випустивши лінійку Adizero Adios Pro Evo. Ці кросівки вирізняються надзвичайною легкістю – лише 138 грамів, що значно менше за вагу Nike Vaporfly (близько 198 грамів). Зменшена вага дозволяє бігунам витрачати менше енергії на кожен крок.
Модель Adidas Pro Evo 1 допомогла ефіопській бігунці Тігст Ассефі встановити світовий рекорд у жіночому марафоні в Лондоні у квітні 2025 року. Її попередній рекорд був покращений на вражаючих 26 секунд. Ця модель швидко розпродалася в офіційних магазинах і з'явилася на сайтах перепродажу за значно вищою ціною. Нова версія Pro Evo 2 коштує 534 євро.
За твердженням Adidas, їхні кросівки забезпечують на 5% кращу здатність повертати енергію бігуна завдяки спеціальному піноматеріалу та особливій формі взуття.
Компанія Puma також активно розвиває свою лінійку бігового взуття. Їхня модель Fast-R Nitro Elite 3 демонструє на 3% кращу ефективність порівняно з попередніми версіями.
Вплив геополітичних факторів
Окрім технологічних викликів, Nike стикнулася з геополітичними проблемами. Представивши у 2025 році модель Vomero 18, компанія сподівалася відновити свої позиції на ринку бігового взуття. Однак тепер вона опинилася в центрі торговельної політики адміністрації Дональда Трампа.
Президент США запровадив додаткове мито у 46% на імпорт спортивного взуття з В'єтнаму, що додалося до вже наявного тарифу у 20%. Це створило суттєві проблеми для Nike, оскільки половина всього взуття компанії виробляється саме у В'єтнамі. Саме в цій країні розташовано 130 фабрик-постачальників.
Adidas також виробляє частину свого взуття у В'єтнамі, але залежить від цього регіону менше. Так, лише 39% взуття компанії виготовляється в країнах Південно-Східної Азії.
Виробники можуть перенести виробництво в інші країни, але, за оцінками експертів, цей процес може тривати до двох років. Потенційними альтернативами В'єтнаму можуть бути Мексика, Бразилія, Туреччина та Єгипет. Проте через тривалі строки дії контрактів із постачальниками реальні результати від таких змін можна очікувати лише через 18-24 місяці.
Ситуацію ускладнює те, що Дональд Трамп також запровадив тарифи мінімум у 10% на товари з більшості інших країн-виробників. Це значно обмежує можливості Nike та інших виробників спортивного взуття перенести виробництво в інші регіони без суттєвого збільшення витрат.