Через воєнні дії українські аптечні мережі змушені системно змінювати логістику та перебудовувати операційні процеси. І хоча вже зараз ритейлери фіксують значні збитки від руйнування інфраструктури, це не стає причиною закриття збиткових точок у прифронтових регіонах, адже місія представників фармбізнесу – забезпечити доступ місцевих жителів до медикаментів.
Про це пише RAU, посилаючись на коментарі представників аптечної галузі.
Масштаб руйнувань та фінансові втрати
Від початку повномасштабного вторгнення провідні гравці ринку (зокрема мережі "Подорожник", "Аптека 9-1-1" та "Аптека АНЦ") втратили сотні торговельних точок. Лише в одній з компаній зафіксовано пошкодження 277 об'єктів із прямими матеріальними збитками на суму понад 329 млн грн. Інша мережа повідомляє про понад 165 зруйнованих аптек, де тільки за перший рік війни втрати перевищили 100 млн грн. Однак фактичний економічний удар по галузі є значно більшим, адже до вартості знищеного майна, обладнання та товару додаються збитки від простоїв, втрати товарообігу та витрати на екстрене відновлення інфраструктури.
Втім, відчутний фінансовий тиск не стає на заваді роботі малорентабельних, а подекуди й зовсім збиткових аптечних відділень. Такі точки, особливо на територіях прифронтових областей, ритейлери продовжують свідомо утримувати. Головними умовами для продовження їхньої роботи є наявність персоналу, який готовий працювати, фізична можливість безпечної доставки товару та критична потреба місцевих жителів, для яких така аптека часто є єдиним джерелом медикаментів у радіусі десятків кілометрів.
Відмова від централізації
Ризик знищення великих складів змусив ритейлерів відмовитися від класичної логістичної моделі на користь розосередження запасів. Тепер товарні потоки активно перерозподіляються між регіонами, а основні запаси продукції зберігаються безпосередньо в аптеках. Також компанії відходять від статичних схем і безперервно диверсифікують маршрути постачання напряму від виробників та дистриб'юторів, адаптуючи їх до безпекової ситуації.
Ситуація із медикаментами
Наразі представники фармбізнесу наголошують на тому, що системного дефіциту ліків на національному рівні немає, проте цілеспрямовані атаки на логістичні центри можуть провокувати тимчасову відсутність окремих препаратів. Найбільш вразливими категоріями до перебоїв залишаються:
- оригінальні імпортні ліки, які складно оперативно замінити аналогами;
- препарати для постійної терапії хронічних захворювань;
- медикаменти зі складними ланцюгами постачання.
У найближчі 6–12 місяців головною загрозою для галузі ритейлери визнають масовані удари по логістичній та енергетичній інфраструктурі. За їх оцінками, одночасне ураження кількох великих хабів може створити каскадний ефект, що призведе до затримок поставок і регіонального дефіциту ліків.
Нагадаємо, під час атаки РФ 3 вересня було повністю знищено склад мережі "Аптека доброго дня", де зберігалися сотні тонн лікарських засобів.