До Дня народження гривні спецпроєкт "Гривня" від My Finance підготував матеріал, присвячений історії банкноти в одну гривню. Паперова купюра найменшого номіналу пройшла шлях від канадського друку до статусу справжньої рідкісності.
Звідки взялася назва "гривня"
Назва української валюти походить від давньої "гривни" — прикраси у вигляді обруча на шию, яку носили ще у VIII столітті й використовували під час торгівлі. Друга зустріч із цією назвою, розповідає видання My Finance, припала на часи князювання Володимира Великого. Тоді гривнями називали срібні злитки визначеної ваги та форми, які були в обігу з XI по XIV століття.
У новітній історії гривня з'явилася не одразу. Спершу, у січні 1918 року, почали друкувати карбованець — дизайн для нього створив Георгій Нарбут. Але вже 1 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила нову грошову одиницю — гривню. Вона складалася зі 100 шагів, а дві гривні прирівнювалися до одного карбованця. Цікаво, що тодішнім законом взагалі не передбачалась банкнота номіналом в 1 гривню — гроші зразка 1918 року випускали номіналом від 2 до 1000 гривень. Купюра саме в одну гривню з'явилася вже значно пізніше, за часів незалежної України.
Перші українські гривні друкували в Канаді
Роботу над власною валютою в Україні розпочали практично одразу після здобуття незалежності — у 1991 році. Проблема була суто виробнича: у молодої держави не було ні обладнання для друку грошей, ні відповідного паперу. Тож перші українські банкноти фактично виготовляли за кордоном.
Автентичним залишався лише дизайн. Над ним працювали художники Василь Лопата та Борис Максимов. Перший відповідав за ескізи й портретні зображення, другий — за загальне оформлення. Першу серію банкнот дрібних номіналів, включно з однією гривнею, надрукували 1992 року в Канаді за контрактом із Canadian Bank Note Company. Саме там вийшли перші купюри номіналом 1, 2, 5, 10 та 20 гривень.
Далі почалися справжні пригоди однієї гривні. Попри те, що надрукували її ще в 1992-му, в обіг банкнота потрапила лише в 1996 році. Тим часом у 1994 році в Україні запрацювало вже й власне виробництво грошей, де теж друкували купюру номіналом 1 гривня.
В обіг обидва варіанти — і канадський, і український — потрапили одночасно, 2 вересня 1996 року. Саме цього дня стартувала грошова реформа, і гривня офіційно стала національною валютою. Курс обміну на той момент був вражаючим – 100 тисяч карбованців за одну гривню.
Чому саме Володимир Великий
На відміну від суперечок навколо героя банкноти номіналом 2000 гривень, кандидатуру для першої купюри визначили без жодних дискусій. Ще до початку роботи над дизайном у Верховній Раді одностайно вирішили, що першим на українських грошах з'явиться Володимир Великий. Причина в тому, що за його правління гривня вже була в обігу, а на монетах князя карбували тризуб — майбутній герб незалежної України.
Утім, легкість у виборі героя обернулася іншою складністю — жодних достовірних зображень князя не збереглося. Тому художникам довелося моделювати його зовнішність на власний розсуд.
Що на зворотному боці банкноти
Якщо портрет князя залишався незмінним, то зображення на реверсі змінювалося неодноразово. Спершу там був Херсонес — місто, тісно пов'язане з життям Володимира Великого, оскільки саме в тут відбулися ключові події біографії князя. Утім, дизайн критикували: чи доречно зображати на грошах руїни стародавнього міста. Попри це, саме такий варіант проіснував до масштабного редизайну гривні у 2004 році, коли Херсонес замінили на зображення стародавнього Києва часів Володимира Великого.
Приховані символи банкноти
Дизайн однієї гривні насичений символікою. Срібний злиток на купюрі — це зображення давньоруської гривні, розділене між двома сторонами банкноти. Якщо подивитися на світло, малюнок складається воєдино, а всередині нього ховається літера "У". На банкноті також кілька варіантів зображення тризуба.
На тлі композиції можна розгледіти постаті святих — відсилку до історії хрещення Русі. Візерунок із нескінченних одиниць одночасно натякає на номінал купюри та слугує захисним елементом, як і геометричний орнамент у давньоруському стилі на обох сторонах банкноти.
Є на купюрі й мікронаписи, які можна прочитати лише через збільшувальне скло: на аверсі — "НБУ" та "Одна гривня", на реверсі — "Україна". А якщо піднести банкноту до світла, можна побачити другого, дублюючого Володимира — водяний знак, поруч із яким проявляється й символ гривні ₴. Сам знак національної валюти теж має прихований сенс: в основі — рукописна літера "Г", а дві лінії, що її перетинають, символізують стабільність.
Скільки існує варіантів купюри
За роки незалежності банкнота номіналом в 1 гривню виходила у п'яти основних варіантах. Перший, дизайну 1992 року, друкували в Канаді — купюра мала розмір 135 на 70 мм, темно-зелену кольорову гаму, портрет Володимира Великого на аверсі та руїни Херсонеса на реверсі.
Другий варіант того ж дизайну 1992 року, але вже виготовлений в Україні у 1994-му, мав дещо менший розмір — 133 на 66 мм і зелено-коричневу гаму. Він став однією з перших банкнот українського виробництва.
Третій варіант, дизайну 1995 року, введений в обіг 1997-го, зберіг розмір та кольори попередника.
2004 року вийшла банкнота нового дизайну, розміром 118 на 63 мм, у бежево-коричневих тонах, де на реверсі вперше з'явився Град Володимира в Києві замість Херсонеса. Над цим варіантом працював уже колектив художників Нацбанку.
Останній, п'ятий варіант вийшов 2006 року — з тими самими параметрами, але з окремими доопрацьованими елементами порівняно з версією 2004-го та у жовто-блакитних тонах.
Чому з'явилася монета в 1 гривню
Паперові банкноти дрібного номіналу зношуються надзвичайно швидко — середній строк служби паперової гривні становить лише близько 2,5 року, тоді як монета того самого номіналу може перебувати в обігу до 20 років. Саме тому історія банкноти в одну гривню завершилася у 2018 році, коли Нацбанк увів в обіг монету аналогічного номіналу.