Масштабні атаки влітку 2026 року знищили або пошкодили значну частину великих складських об'єктів, змусивши торгівельні мережі відмовлятися від концентрації запасів в одному місці. За кілька тижнів Київ і область втратили близько 400 000 кв. м складів класу А. Якщо додати пошкоджені об'єкти в інших регіонах, загальний обсяг виведеної з експлуатації площі сягає близько 500 000 кв. м.
Аналітику наводить Retailers.
За оцінкою комерційного директора Dragon Capital Property Management Дмитра Калінічева, це близько 30% складської нерухомості найвищого класу в країні.
"За кілька тижнів було виведено з ладу близько 400 тис. м² логістичної нерухомості класу "А" у Києві та Київській області. Якщо враховувати інші регіони — близько 500 тис. м². Це становить близько 30% усіх складів класу "А". Усі постраждалі об'єкти на той момент були орендовані, незалежно від їхнього класу та якості", — говорить Дмитро Калінічев, комерційний директор Dragon Capital Property Management.
Один склад — занадто великий ризик
Найгірший приклад — "АТБ". Від початку повномасштабної війни мережа втратила понад 110 000 кв. м складської інфраструктури — більш ніж 50% власних потужностей.
У 2025–2026 роках були знищені два розподільчі центри компанії у Дніпрі та Харкові загальною площею понад 65 000 кв. м. Ще два об'єкти, в Одесі та Дніпрі, отримали значні пошкодження. За оцінкою компанії, лише у 2026 році руйнування завдали близько 65 млн грн збитків. Знищення товарних запасів — ще 728 млн грн.
Втрата розподільчого центру "АТБ" може вплинути на постачання приблизно 300 магазинів.
Подібна ситуація склалася у Fozzy Group. Під час атаки в ніч на 5 серпня були уражені 4 розподільчі центри групи, яка розвиває мережі "Сільпо" та "Фора". Збитки "Фори" оцінюють у 1,15 млрд грн. VARUS також зазнав втрат складської інфраструктури, хоча компанія не розкриває деталей щодо конкретних об'єктів.
Ритейл купує не квадратні метри, а стійкість
Ще кілька років тому великі розподільчі центри були логічним вибором для торгівельних мереж. Масштаб давав економію на персоналі, транспорті, енергії та управлінні запасами. Один великий склад дозволяв обслуговувати значну кількість магазинів із меншою кількістю маршрутів. Війна змінила стратегію.
Тепер дешевший у повсякденній експлуатації склад може виявитися дорожчим у разі втрати. Тому ритейлери дедалі частіше розглядають модель із кількома меншими об'єктами. Йдеться про площі приблизно від 1500-2000 до 3000-5000 кв. м, які можна розміщувати у різних регіонах.
Паралельно зростає роль 3PL-операторів, мультиклієнтських складів, регіональних хабів і крос-докінгових майданчиків. Частину запасів компанії можуть зберігати за межами України, у Польщі чи Угорщині, а потім завозити їх у країну невеликими партіями.
Тому Global Ocean Link будує в закарпатському Соломонові логістичний хаб площею понад 13,5 тис. кв. м неподалік кордонів з Угорщиною та Словаччиною.
Пряма доставка не замінить розподільчі центри
На перший погляд, очевидним рішенням є доставка товарів безпосередньо з виробництв до магазинів. Але для більшості постачальників така модель не працює на масштабі великих мереж. За оцінкою виконавчого директора Спілки молочних підприємств України Арсена Дідура, близько 75% виробників не мають ресурсів для повноцінної прямої доставки.
Адже виробнику недостатньо мати товар. Потрібні автомобілі, водії, додатковий персонал, складські приміщення та система управління сотнями маршрутів. Організувати регулярне постачання до понад 1300 магазинів "АТБ" або сотень торговельних точок Fozzy Group для більшості компаній практично неможливо.
Тому ринок переходить до комбінованих схем. Частина продукції може йти напряму, частина — через сторонні склади, регіональні хаби або тимчасові логістичні майданчики.
Причому маршрути більше не є фіксованими. У VARUS зазначають, що залежно від безпекової ситуації логістичні рішення можуть змінюватися навіть протягом одного дня.
Дефіциту не очікують, але асортимент може змінитися
Найбільш чутливими до перебоїв залишаються продукти з коротким терміном придатності та товари, які потребують безперервного холодового ланцюга:
- молочна продукція,
- свіже м'ясо та риба,
- овочі,
- фрукти,
- морозиво,
- заморожені напівфабрикати.
Особливо складною ситуація є у прифронтових регіонах, де логістичні ризики поєднуються з перебоями електропостачання. У таких умовах магазини змушені уважніше керувати запасами, а покупці частіше віддають перевагу товарам із тривалим терміном зберігання.
Втім, системного дефіциту великі мережі не прогнозують. Окремі позиції можуть тимчасово зникати з полиць, але їх замінюють аналогами або перенаправляють з інших регіонів. Проте, ціна логистики вплине на кінцеву вартість товарів.
За прогнозом директорки UTG Євгенії Локтіонової:
- доставка сухих товарів може подорожчати на 15-25%,
- охолодженої продукції — на 35-50%.
Потенційне зростання цін для цих категорій оцінюють відповідно у 3-5% та 7-12%.
Однак перекладати всі додаткові витрати на покупця ритейлери не поспішають. На ціну впливають закупівельна вартість, курс валют, ціни на сировину, сезонність і конкуренція між мережами. Частину подорожчання компанії намагаються компенсувати внутрішньою оптимізацією.