Прогнози Міжнародного валютного фонду свідчать, що протягом другої половини десятиліття Україна може стати однією з найдинамічніших економік Європи. Якщо базовий сценарій фонду реалізується, середньорічне зростання ВВП у 2027-2031 роках становитиме близько 3,8%. Це більш ніж утричі перевищує прогнозовані темпи розвитку економік єврозони, які, за оцінками МВФ, зростатимуть у середньому лише на 1,2% щорічно.
На перший погляд, цифри створюють враження економічного прориву. Однак темпи приросту ВВП — не завжди про показник економічного "багатства" держави. У випадку України прогноз насамперед відображає потенціал післявоєнного відновлення, а не миттєве перетворення країни на одного з найбільших економічних гравців регіону.
Крім України: хто випереджатиме в єврозоні
За оцінками МВФ, лише кілька європейських держав демонструватимуть середньорічні темпи зростання, які істотно перевищуватимуть показники країн союзу.
Найвищий прогноз отримала Мальта. Її економіка й надалі виграватиме від розвитку сектору фінансових послуг, туризму та цифрового бізнесу, хоча темпи вже не будуть такими високими, як у попередні десятиліття.
Другою стане Косово, де економічне зростання підтримуватимуть внутрішнє споживання, перекази трудових мігрантів та відносно молода структура населення.
Україна, за прогнозами, посідає третє місце із середньорічним показником 3,8%.
Далі розташовуються Сербія, яка активно інвестує в інфраструктуру напередодні міжнародної виставки Expo 2027.
П'ятірку лідерів замкнула Молдова, що поступово відновлюється після енергетичних і геополітичних потрясінь останніх років.
Водночас важливо розуміти: рейтинг сформований саме за темпами економічного зростання, а не абсолютними розмірами економіки чи рівнем доходів населення.
Попри тиск війни: чому МВФ очікує прискорення української економіки
Оптимістичний прогноз базується на припущенні, що найближчими роками безпекова ситуація стабілізується, а післявоєнна реконструкція перейде у фазу масштабної реалізації.
Фактично йдеться про один із найбільших інвестиційних циклів у сучасній історії Європи. Відновлення потребуватиме масштабних капіталовкладень у ключові сфери:
- транспортну інфраструктуру — дороги, мости, залізницю та логістичні маршрути;
- житловий фонд — відбудову зруйнованих будинків і створення нової житлової інфраструктури;
- енергетичний сектор — модернізацію мереж, відновлення генерації та підвищення енергетичної стійкості;
- промислові підприємства — запуск виробництва, оновлення обладнання та розвиток нових потужностей;
- соціальні об'єкти — відновлення шкіл, лікарень та інших важливих установ.
Саме цей фактор може забезпечити комплексний позитивний ефект для економіки. Інвестиції створюють попит на будівництво, металургію, машинобудування, логістику, фінансовий сектор і сферу послуг, що, своєю чергою, стимулює зайнятість, споживання та податкові надходження.
Однак реалізація такого сценарію безпосередньо залежить від безпекових умов і збереження міжнародної підтримки.
Війна залишається головною перепоною
Попри позитивний базовий сценарій, сам МВФ наголошує, що економічні перспективи України залишаються одними з найбільш невизначених у світі.
Фонд розглядає альтернативний варіант розвитку подій. Якщо війна затягнеться або бойові дії залишатимуться інтенсивними, темпи економічного відновлення можуть бути суттєво нижчими. У такому випадку зростання ВВП може скоротитися приблизно до 1% у 2027 році.
Іншими словами, сьогоднішній прогноз МВФ не є гарантією майбутніх результатів. Він демонструє потенціал економіки за умови реалізації низки ключових передумов, серед яких — завершення активної фази війни, повернення інвесторів і масштабна реконструкція країни.
Ефект низької бази: чому високі відсотки не означають економічне диво
Порівнюючи темпи розвитку різних країн, важливо враховувати один із фундаментальних принципів макроекономіки — ефект низької бази.
Коли економіка переживає глибоке падіння, наступне відновлення майже завжди виглядає вражаючим, в йифрах. Україна — один із найяскравіших прикладів такої закономірності. Після скорочення ВВП приблизно на 30% у 2022 році навіть стабільне зростання на 3-4% означає поступове повернення до докризових масштабів виробництва.
Саме тому високі темпи не слід ототожнювати зі стрімким зростанням добробуту населення або швидким наближенням до економік Західної Європи. Значна частина майбутнього приросту стане компенсацією втрат попередніх років.
Подібний ефект можна побачити на прикладі країн Центральної та Східної Європи після вступу до ЄС. Польща протягом десятиліть демонструвала вищі темпи зростання, ніж багато західноєвропейських держав, оскільки активно наздоганяла більш розвинені економіки. Водночас це не означало, що вона одразу стала багатшою за країни Західної Європи.
Якість важливіша за швидкість
Для інвесторів та економістів значно важливішим є не лише показник приросту ВВП, а й джерела зростання.
Якщо економіка збільшується завдяки продуктивності праці, технологічним інноваціям, розвитку приватного сектору та експорту продукції з високою доданою вартістю, таке зростання створює довгострокову конкурентоспроможність.
Якщо ж драйвером виступає лише відновлення після кризи або масштабне бюджетне фінансування, ефект може виявитися тимчасовим.