Закон "Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції" починає діяти в Україні 16 вересня 2026 року. Про це повідомляє Насіннєва асоціація України.
Документ встановлює нові, значно чіткіші правила роботи з ГМО – від реєстрації та вирощування до маркування, простежуваності та відповідальності за порушення. Раніше через невизначеність щодо застосування норм виробники намагалися уникати цієї теми офіційно.
Чітке визначення ГМО
Головне в новому законі – чітке визначення поняття ГМО. Легально в Україні можна буде вирощувати та використовувати тільки ті ГМО, які внесені до відкритого Держреєстру. Кожен учасник ланцюга виробництва зобов'язаний задекларувати роботу з ГМО.
Закон вводить поняття "простежуваності" – якщо аграрій свідомо купує незареєстровану продукцію, він порушує закон і несе відповідальність. Прописано й процедуру реєстрації – від подання заявки до скасування.
Маркування та правила для лабораторій
Маркування щодо присутності ГМО стає обов'язковим. Етикетки відрізнятимуться залежно від типу продукту – "генетично модифікований", "містить ГМО" чи "вироблено з використанням сировини, що містила ГМО". Вимоги поширюються також на насіння та корми.
Окремі правила стосуються лабораторної роботи з ГМО та випробувань у відкритому ґрунті. Про них потрібно заздалегідь повідомляти державу, а місцева громада братиме участь в обговоренні. Закон також регулює співіснування ГМ-полів із традиційними та органічними.
Штрафи за порушення
За порушення закону передбачені штрафи:
- для компаній – від 15 до 20 мінімальних зарплат, для ФОП – від 7 до 10,
- за незаконний продаж ГМО доведеться сплатити 100% вартості партії, але щонайменше 100 тисяч гривень,
- Продукцію можуть вилучити чи знищити, а дозвіл на діяльність – анулювати.
В асоціації наголошують, що закон наближає українські правила до європейських. Для аграрного бізнесу це означає менше бар'єрів у співпраці з партнерами з ЄС.
Як регулюють ГМО у світі
ГМО – це організми, геном яких штучно змінили за допомогою генної інженерії для надання їм стійкості до шкідників, посухи чи покращення поживного складу.
Підходи до регулювання суттєво відрізняються. У США оцінюють кінцевий продукт, а не метод його створення – маркування діє лише з 2022 року. В ЄС, навпаки, найсуворіші у світі правила. Кожен продукт проходить оцінку через EFSA, а маркування обов'язкове при вмісті ГМО понад 0,9%.
Японія застосовує гібридну модель із обов'язковим тестуванням перед імпортом. Аргентина та Бразилія активно використовують біотехнології для експорту сої й кукурудзи.