ФОП може місяцями не мати замовлень і жодної виручки, але це не означає, що всі його податкові зобов'язання зникають. Те, що саме доведеться сплачувати та яку звітність подавати в період простою, залежить від групи єдиного податку, системи оподаткування та права на звільнення від ЄСВ.
У матеріалі видання ABiznes з'ясовуємо, які платежі залишаються у ФОП без доходу, що відбувається зі звітністю та в яких випадках тривала пауза в роботі може стати приводом для закриття підприємницької діяльності.
Що сплачує ФОП без доходу
ФОП може на кілька місяців залишитися без замовлень, але це не означає, що разом із роботою зникають і податкові обов'язки. Частина платежів залежить від самого статусу підприємця, тому навіть за нульового доходу певні суми можуть залишатися до сплати.
Саме тому перед тривалою паузою варто перевірити, що відбувається з податками та звітністю у вашій ситуації. Для одних ФОП відсутність доходу означатиме мінімальні витрати, для інших платежі продовжать нараховуватися. Якщо про це не подбати заздалегідь, період без роботи може закінчитися податковою заборгованістю.
ФОП на 1-й і 2-й групі
Для ФОП першої та другої групи тимчасова відсутність роботи не означає, що податкові платежі зупиняються. Ці групи працюють за фіксованою моделлю: розмір єдиного податку не залежить від того, скільки підприємець заробив протягом місяця. Тому навіть нульова виручка сама по собі не скасовує цей платіж.
Із військовим збором ситуація подібна — для першої та другої груп він також сплачується у встановленому розмірі, а не розраховується від фактичного доходу. Тобто під час вимушеної паузи підприємець усе одно має враховувати ці витрати.
Окремо потрібно пам'ятати про ЄСВ. За загальним правилом ФОП сплачує внесок за себе незалежно від того, чи вів він діяльність і чи отримував гроші. Мінімальний страховий внесок становить 22% від мінімальної зарплати. Водночас закон передбачає окремі випадки, коли підприємець може бути звільнений від сплати ЄСВ.
ФОП на 3-й групі
На третій групі все працює трохи інакше. Саме на цьому етапі підприємці часто плутаються, особливо якщо до цього працювали на першій або другій групі чи лише визначаються, яку систему оподаткування обрати.
Єдиний податок для третьої групи розраховується як відсоток від доходу, тому за нульового доходу він становить 0 грн. Тут немає фіксованої суми — база нарахування прямо залежить від фактичної виручки, а якщо виручки не було взагалі, немає й бази для нарахування податку.
За тією ж логікою, військовий збір, що залежить від доходу, також не виникає за відсутності доходу — і єдиний податок, і військовий збір для цієї групи розраховуються від однієї бази, тому обидва платежі за нульового доходу дорівнюють нулю.
Відсутність доходу не звільняє ФОП третьої групи від усіх платежів. Якщо підприємець не має законних підстав для звільнення, йому все одно потрібно сплачувати ЄСВ за себе. Тобто навіть у місяці, коли не було жодного доходу, може залишатися обов'язковий мінімальний страховий внесок.
ФОП на загальній системі
Для тих, хто працює на загальній системі оподаткування, ситуація влаштована дещо інакше, хоча загальний принцип "відсутність доходу не звільняє від усіх зобов'язань" зберігається.
Якщо доходу немає, податок на доходи від підприємницької діяльності не виникає — оскільки на загальній системі базою для розрахунку є саме чистий дохід (прибуток), відсутність доходу автоматично означає відсутність бази для нарахування податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності.
За відсутності доходу та іншої звітної інформації можуть діяти спрощені правила подання декларації — конкретний формат і обсяг звітності залежить від того, чи мав ФОП інші джерела доходу за звітний період, окрім підприємницької діяльності.
Що стосується ЄСВ, тут є важлива відмінність від спрощеної системи: за загальним правилом базою нарахування ЄСВ для ФОП на загальній системі є саме сума чистого доходу (прибутку), що підлягає оподаткуванню. Тобто якщо доходу не було й підприємець не сплачував ЄСВ добровільно за власним бажанням, показники для заповнення відповідного додатка щодо ЄСВ можуть бути відсутні, і в такому разі окремий ЄСВ-додаток може не подаватися — навіть якщо сама декларація подається з іншими, непідприємницькими доходами.
Яка звітність потрібна
Навіть якщо підприємець тимчасово нічого не заробляє, вимоги щодо подання звітності нікуди не зникають. Для платників єдиного податку обов'язок звітувати зберігається незалежно від того, був дохід у звітному періоді чи ні.
ФОП 1–3 групи подають річну декларацію навіть за відсутності доходу, крім передбачених законом винятків. Сам факт нульового доходу не звільняє від подання звітності — податкова служба все одно очікує отримати підтвердження того, що за звітний період діяльність або велася з нульовим результатом, або не велася взагалі.
Для ФОП 3-ї групи за окремі квартальні періоди без доходу та об'єкта декларування декларація може не подаватися, але річну звітність потрібно перевірити за конкретний період. Саме зі звітністю підприємці найчастіше плутаються. Вимоги до подання квартального та річного звіту можуть відрізнятися, а податкові правила час від часу змінюються. Тому перед поданням декларації краще перевірити актуальні вимоги, щоб випадково не пропустити потрібний документ або строк.
Окремий блок стосується звітності саме щодо єдиного соціального внеску, яка з 2026 року зазнала змін у форматі подання.
Відомості про сплату ЄСВ подаються у складі відповідної звітності або додатків — з 2026 року для ФОП і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, діє квартальна форма єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та військового збору замість щомісячної, яка діяла раніше. Юридичні особи, на відміну від ФОП, залишаються на щомісячному форматі звітування.
Якщо підприємець має право на звільнення від сплати ЄСВ, потрібно перевірити, чи правильно відображена підстава для такого звільнення у звітності — помилка чи відсутність підтвердної інформації може призвести до того, що податкова служба нарахує ЄСВ, попри наявність законної пільги.
Коли можна не сплачувати ЄСВ
Законодавство передбачає низку випадків, коли ФОП звільняється від обов'язку сплачувати єдиний соціальний внесок за себе, навіть перебуваючи в статусі активного підприємця:
- Якщо ФОП є пенсіонером або особою з інвалідністю та отримує відповідні виплати — така категорія підприємців має право не сплачувати ЄСВ за себе за наявності відповідного пенсійного посвідчення чи документа, що підтверджує інвалідність.
- Якщо підприємець мобілізований — на період, передбачений законом, мобілізовані ФОП звільняються від сплати ЄСВ за себе, що є однією з мір підтримки підприємців, залучених до оборони країни.
Якщо за ФОП як за застраховану особу роботодавець сплатив не менше мінімального страхового внеску, за наявності відповідних умов — тобто якщо підприємець паралельно офіційно працевлаштований і за нього як найманого працівника роботодавець уже сплачує ЄСВ у розмірі не менше мінімального, підстави для подвійної сплати за себе як ФОП можуть бути відсутні.
Для ФОП на загальній системі — за періоди, коли не було доходу, оскільки, як уже зазначалося, базою нарахування для цієї категорії є саме фактичний чистий дохід, а не фіксована сума.
Але самої підстави для звільнення недостатньо. Підприємець має підтвердити її відповідними документами та правильно зазначити цю інформацію у звітності. Якщо цього не зробити, податкова може не врахувати право на звільнення.
Чи потрібно закривати ФОП
Якщо пауза в роботі короткострокова — сезонний спад, тимчасова відсутність замовлень, особисті обставини — ФОП можна залишити відкритим, але важливо врахувати постійні платежі та звітність, які продовжують діяти протягом усього періоду реєстрації.
Важливо розуміти те, що якщо ФОП тимчасово не працює і не має операцій, це ще не означає, що його діяльність офіційно призупинена. В українському законодавстві немає окремого юридичного статусу "тимчасово призупинений ФОП", який автоматично звільняв би від усіх зобов'язань на період простою, — доки підприємець залишається зареєстрованим, більшість платежів і звітних обов'язків формально зберігаються незалежно від того, веде він фактичну діяльність чи ні.
Якщо продовження діяльності не планується взагалі, ситуація виглядає інакше, і варто розглянути офіційне закриття підприємництва.
Закриття ФОП може зменшити майбутні адміністративні та податкові витрати — якщо очевидно, що діяльність не відновиться найближчим часом, продовження реєстрації означає лише накопичення фіксованих платежів і звітних обов'язків без відповідного доходу. У таких обставинах закриття ФОП може бути практичнішим і дешевшим варіантом, ніж продовжувати утримувати підприємництво, яким фактично ніхто не користується.
Є важливий момент: після закриття ФОП старі податкові борги нікуди не зникають. Якщо до припинення діяльності накопичилися борг, штраф чи пеня, їх усе одно доведеться погасити. Якщо на момент закриття за підприємцем накопичилася заборгованість зі сплати єдиного податку, ЄСВ чи інших обов'язкових платежів, сам факт припинення реєстрації ФОП не звільняє від необхідності погасити ці зобов'язання — податкова служба зберігає право стягнення заборгованості навіть після офіційного закриття підприємницької діяльності.