Понад два десятки іноземних фармацевтичних компаній одночасно ведуть діяльність на українському та російському ринках. Це створює суттєві ризики для вітчизняної системи охорони здоров'я та пацієнтів.
Про результати дослідження розповів видавець спеціалізованого видання hePharmaMedia Максим Карижський під час презентації в Укрінформі.
Глибока інтеграція в російську економіку
26 іноземних компаній зберігають присутність на обох ринках. Половина з них має глибоку інтеграцію в російську фармацевтичну галузь через власні виробничі потужності на території країни-агресора. Тобто лише постачанням готової продукції їх діяльність в РФ не обмежується.
Дослідники проаналізували відкриті джерела: державні реєстри лікарських засобів, офіційні корпоративні публікації, фінансові звіти та міжнародні аналітичні бази. Увагу зосередили на компаніях, які підтверджують свою діяльність в Україні через реєстрацію препаратів або дистрибуцію, водночас зберігаючи системну присутність на російському ринку через продажі або локальне виробництво.
Серед таких виробників німецькі Berlin-Chemie та Bayer, словенська KRKA, французькі Servier та Sanofi, угорська Gedeon Richter. Частина цих компаній після лютого 2022 року навіть збільшила фінансові обороти на російському ринку.
Виторг у Росії у 4-9 разів більший
Експерт наголосив на очевидному факті: російський ринок для цих компаній значно важливіший за український. Практично жоден з виробників не має власних потужностей в Україні, тому залежність від рішень українського уряду мінімальна порівняно із залежністю від російського. Виторг компаній у Росії перевищує український показник від чотирьох до дев'яти разів. Водночас за чотири роки повномасштабної війни лише одна велика іноземна фармкомпанія повністю припинила роботу на російському ринку.
Приблизно 40% українського фармацевтичного ринку в упаковках становлять імпортні препарати. У грошовому виразі частка імпорту сягає 60%. Це породжує серйозне питання надійності та безпеки ланцюгів постачання критично важливих ліків. У разі вибору між двома ринками компанії цілком імовірно віддадуть перевагу російському через його значно більші обсяги.
Рекомендації та європейський контекст
Україна наразі працює над адаптацією регулятивних норм фармацевтичної галузі до європейських стандартів. Водночас Євросоюз ухвалив політику фармацевтичної реіндустріалізації, спрямовану на повернення виробничих ланцюгів на територію ЄС або до країн-сусідів задля зменшення імпортної залежності.
Карижський підкреслив невідповідність ситуації на українському ринку європейським тенденціям. Більшість препаратів, які продають зазначені компанії, вже мають зареєстровані в Україні аналоги. Тому перед урядом стоїть управлінське завдання зменшити залежність від імпортних ліків.
Дослідники рекомендують стимулювати конкуренцію через залучення альтернативних постачальників, розглянути трансфер технологій та контрактне виробництво із локальними виробниками. Для клінічно незамінних препаратів необхідно формувати стратегічні запаси та розробляти сценарії дій на випадок перебоїв постачання.