Ратушний Роман Тарасович — активіст, журналіст, військовий-доброволець, учасник Помаранчевої Революції та Революції Гідності.
Особисті дані
Місце та дата народження — 5 липня 1997 р., м. Київ.
Дата смерті — 8 червня 2022 р., поблизу м. Ізюм, Харківська область. Поховання: Байкове кладовище, Київ.
Склад сім'ї в якій народився та яку створив — батько Тарас Ратушний — громадський активіст, член руху "Збережи старий Київ". Мати Світлана Поваляєва — українська письменниця, брат — Василь Ратушний, загинув у 2025 році, служив у ЗСУ.
Освіта — закінчив Києво-Печерський ліцей №171.
2012 р. — вступив до Фінансово-правового коледжу. Спочатку вивчав фінанси, банківську справу та страхування. Згодом — правознавство.
2017 р. — здобув диплом бакалавра за спеціальністю "Право".
Персональні факти з біографії — Роман Ратушний учасник Євромайдану та був побитий "Беркутом" у ніч з 29 на 30 листопада 2013 р.
Виграв справу у Європейському суді з прав людини, отримав компенсацію
З 2018 р. — ініціатор боротьби за Протасів Яр, очолив ініціативу "Захистимо Протасів Яр", з 2019 р. — ГО.
Брав участь у протестах на підтримку Сергія Стерненка, був під домашнім арештом (2021 р.).
Професійна діяльність
2012 р. — в 14 років брав участь у протестах "Мовного майдану".
2013–2014 рр. — Роман Ратушний, біографія якого як громадського активіста стартувала ще у 2004 році, був активним учасником Революції Гідності. Постраждав під час силового розгону студентського мітингу 30 листопада 2013 року. Пізніше виграв справу у ЄСПЛ як потерпілий від незаконного насильства.
2018 р. — заснував ініціативу "Захистимо Протасів Яр".
2019 р. — ініціатива перетворилась на громадську організацію. Оголосив про погрози фізичної розправи через конфлікт із забудовником, пов'язаним із Геннадієм Корбаном. Переховувався через відсутність реакції правоохоронних органів на погрози.
2020 р. — підписав меморандум із партією "УДАР" щодо захисту Протасового Яру.
2021 р. — учасник акцій на підтримку Сергія Стерненка. 29 березня Печерський суд призначив Роману цілодобовий домашній арешт за нібито хуліганські дії під Офісом Президента. Цю справу назвали "справою Казимира Малевича" — фото, які мали слугувати доказами, були темними плямами.
21 квітня 2021 р. — апеляційний суд звільнив Романа Ратушного з-під арешту.
24 лютого 2022 р. — у перший день повномасштабного вторгнення РФ долучився до лав ТрО. Створив підрозділ "Протасового Яру" — брав участь у боях за Київ. Пізніше воював у Сумській області, звільняв Тростянець.
Квітень 2022 р. — приєднався до 93-ї ОМБр "Холодний Яр", воював у складі розвідувального взводу.
9 червня 2022 р. — загинув у засідці під Ізюмом. Його документи з'явились у ворожих пабліках ще до того, як тіло вдалося евакуювати. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
2022 р. (посмертно) — Київрада повернула частині ділянки статус зелених насаджень.
2022 р. — перейменована вул. Волгоградська на честь Ратушного.
2022 р. — мер Кличко на похороні пообіцяв зберегти Протасів Яр
2023–2024 рр. — створено спецпідрозділ із його позивним, запущена іменна премія.
Благодійність
У заповіті Ратушний Роман зазначив перерахування коштів на підтримку культурних та історичних ініціатив. Після смерті кошти з бойового рахунку родина передала на:
- Капелу бандуристів.
- Будинок-музей Тараса Шевченка.
- Виданню "Історична правда".
- Виданню "Новинарня" (по 100 тис. грн).
Політика
2020 р. — кандидат до Київради від партії "УДАР". Висунутий на непрохідному окрузі, проте підписав меморандум із партією про підтримку проєктів захисту Протасового Яру.
Нагороди
2022 р. — посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня.