У віртуальному світі, де кожен може здаватися мільйонером з ідеальною фігурою, стає все складніше відрізняти реальність від ілюзії. Нове дослідження вчених з Університету Саймона Фрейзера підтверджує, що соціальні мережі та їх надмірне використання суттєво посилюють ризик розвитку психічних розладів, пов'язаних з маренням та викривленим сприйняттям себе й оточуючих.
Віртуальна реальність без "перевірки дійсністю"
Дослідження виявило тісний зв'язок між інтенсивним користуванням соціальними платформами та психіатричними розладами, що включають елементи марення. Вчені проаналізували понад 2500 наукових публікацій, присвячених впливу соціальних мереж на психічне здоров'я.
Професор Бернард Креспі, керівник дослідження та голова Канадського дослідницького підрозділу з еволюційної генетики та психології, зазначає:
"Соціальні мережі створюють умови, в яких марення можуть легше виникати та підтримуватися через наявність платформ і додатків, що сприяють причинам розладу, а також через відсутність ефективної перевірки реальністю".
Найпоширеніші розлади, посилені соціальними мережами
Серед найбільш розповсюджених розладів, пов'язаних із надмірним користуванням соціальними мережами, дослідники виділяють нарцисичний розлад особистості (марення щодо власної винятковості та переваги), еротоманію (ілюзії про те, що хтось відомий закоханий у вас), дисморфофобію (нав'язливі думки про уявні недоліки власної зовнішності) та анорексію (викривлене сприйняття розмірів власного тіла).
Як це працює?
Автори дослідження підкреслюють, що соціальні мережі самі по собі не є проблемою. Однак віртуальні світи у поєднанні з соціальною ізоляцією в "реальному житті" створюють середовище, де люди можуть підтримувати ілюзорне уявлення про себе без критичного осмислення.
Платформи та додатки, що дозволяють самопрезентацію у самопросувній, але неточній формі, посилюють і підтримують ментальні та фізичні ілюзії. Користувачі з високим ризиком розвитку психічних розладів особливо вразливі до негативного впливу інтенсивного використання соціальних мереж.
Ключова відмінність між онлайн- та особистою соціальною взаємодією полягає в тому, що в реальному спілкуванні люди частіше стикаються з фізичною та емоційною реальністю, яка допомагає стримувати марення. У віртуальному просторі таких природних обмежень немає, що призводить до відхилень від психічного благополуччя.
Шляхи вирішення проблеми
Дослідження пропонує кілька практичних рекомендацій. Особам з розладами, що включають високий рівень марення, рекомендується скоротити використання соціальних мереж. Необхідно проводити більше досліджень щодо конкретних особливостей соціальних платформ, які заохочують марення. Також варто шукати способи зробити онлайн-взаємодію більш наближеною до реального життя.
Дослідники вказують на потенціал різних технологій, що можуть допомогти в цьому. Зокрема технології контакту очей, 3D-перспективи, аватари та інші іммерсивні технології.
Найпростіший спосіб боротьби з негативним впливом соціальних мереж — частіше виходити в реальний світ та спілкуватися з людьми наживо. Живе спілкування дозволяє отримати реалістичний зворотний зв'язок, який допомагає формувати адекватне уявлення про себе та оточуючих.