Україна не може компенсувати втрати від обмеження морського експорту лише коштом сухопутних маршрутів. Польща та Румунія, які є ключовими логістичними воротами для української агропродукції до ЄС, не планують суттєво збільшувати транзит. Для українських аграріїв це ризик дефіциту обігових коштів, проблеми зі зберіганням урожаю та скорочення посівних площ у наступному сезоні.
Про це пише Politico.
Україна просить ЄС збільшити транзит
Раніше Україна звернулася до європейських партнерів із проханням збільшити пропускну здатність альтернативних маршрутів експорту. Причина — тривалі проблеми з використанням чорноморських портів, через які до війни проходила значна частина українського аграрного експорту.
Міністр аграрної політики Тарас Висоцький під час візиту до Брюсселя заявив, що ситуація з експортом є критичною. За його словами, через недостатні можливості для вивезення продукції українські компанії та фермери накопичують зерно й олійні культури, не отримуючи коштів, необхідних для підготовки нового сезону.
Київ оцінює потребу у додатковому фінансуванні логістики приблизно в €1,1 млрд.
Найбільший ризик — час. Якщо аграрії не зможуть реалізувати накопичений урожай до весни, їм може не вистачити коштів на закупівлю ресурсів для нової посівної. Висоцький оцінює потенційне скорочення посівних площ у 35-40%.
Румунія наголошує на фізичних обмеженнях
Румунський напрямок залишається одним із найважливіших для українського експорту, однак Бухарест не бачить можливості різко збільшити його пропускну здатність.
Міністр сільського господарства Румунії Барна Танчош заявив Politico, що інфраструктура країни вже працює під значним навантаженням. Додатковою проблемою став низький рівень води в Дунаї, який обмежує можливості річкових перевезень. Румунські порти також змушені обробляти значні обсяги української продукції. Водночас місцеві аграрії зацікавлені у продажу власного врожаю і побоюються посилення конкуренції.
За словами Танчоша, країна не може просто подвоїти кількість поїздів, автомобілів чи портових операцій. Іншими словами, питання впирається не лише в політичну волю, а й у фізичну пропускну здатність інфраструктури.
Бухарест при цьому не відмовляється від співпраці з Києвом. У вересні країни домовилися про заходи для спрощення перетину кордону та покращення залізничного сполучення.
Польща не планує збільшувати транзит
Схожу позицію зайняла Польща. Міністерство інфраструктури повідомило, що наразі не готує нових заходів для збільшення транзиту української агропродукції. Водночас рішення Варшави та Бухареста має економічну логіку і для самих країн. Польські та румунські фермери вже кілька років вимагають обмежувати вплив української продукції на внутрішні ринки. Надлишок зерна тисне на ціни та створює додаткову конкуренцію для місцевих виробників.
Тому перед урядами країн ЄС стоїть завдання підтримувати українську економіку та одночасно не створювати додаткового тиску на власний аграрний сектор.
Під загрозою — до 35 млн тонн зерна
За словами Висоцького, через залізничні, автомобільні та річкові маршрути Україна наразі може експортувати менше половини необхідних обсягів. Якщо ситуація з морськими шляхами не зміниться, до 35 млн тонн зерна можуть залишитися в Україні. Для аграрного бізнесу це не просто проблема з продажем урожаю.
Нереалізована продукція означає заморожений капітал. Фермери не отримують виторий, необхідну для закупівлі насіння, добрив, пального та інших ресурсів. Одночасно зростає вартість зберігання, а в окремих випадках виникає ризик втрати якості зерна.
У довгостроковій перспективі це може позначитися на виробництві наступного року.
Європа шукає інші маршрути
Україна розглядає можливість перенаправлення частини експорту через порти Німеччини та Нідерландів. Берлін заявив, що працює над посиленням альтернативних маршрутів для української агропродукції.
Єврокомісія визнає проблему. Єврокомісар із питань сільського господарства Крістоф Гансен заявив про необхідність спільного рішення, однак конкретного плану збільшення пропускної здатності наразі немає.
За оцінкою Council on Foreign Relations, перебої з експортом зерна з України та Росії через загострення ситуації в Чорному морі можуть вплинути більш ніж на 17% світової торгівлі зерном.
Раніше стало відомо, що Україна може завершити сезон-2026/27 з негативними результатами обсягу експорту через війну. За оцінкою ASAP Agri, у найгіршому разі країна зможе вивезти лише 13,8 млн тонн зернових та олійних культур.