Дев'ять із десяти українських підприємств відчувають на собі наслідки російських ударів по складах, розподільчих центрах та логістичній інфраструктурі. Про це свідчать результати дослідження ІЕД, проведеного за підтримки CIPE серед 465 компаній у серпні 2026 року.
Прямі збитки та ланцюговий ефект
Безпосередніх втрат у вигляді пошкодженого майна чи знищеного товару зазнали лише 7% підприємств. Проте значно більша частка бізнесу (41%) постраждала опосередковано через зриви постачання та стрімке зростання цін, а ще 43% відчувають реальний ризик таких наслідків.
Як пояснюють автори дослідження, удар по одному логістичному вузлу б'є по всьому ланцюгу постачання, що насамперед відображається на витратах. Здорожчання сировини вже фіксують 44% компаній, а зростання вартості транспортування – 43%. Якщо враховувати й помірний вплив, то здорожчання та логістичні труднощі тією чи іншою мірою зачіпають від 87% до 91% підприємств.
Регіональні потреби: захист чи гроші
Залежно від географії розташування, пріоритети бізнесу суттєво різняться. Тоді як у центрі України, де постраждали 55% компаній, бізнес робить ставку на системні дії щодо запобігання ризиків (фізичний захист – 44%, виплата компенсацій – 34%), то у східних регіонах, де зафіксовано 52% постраждалих, компаніям одночасно потрібні й фізичний захист (57%), і фінансові компенсації (54%). На заході (33% постраждалих) та півночі країни (66% постраждалих) бізнес більше покладається на фінансові інструменти підтримки: потреба в компенсаціях (35% та 34% відповідно) випереджає запит на фізичний захист (20% і 17% відповідно).
Як адаптується бізнес та чого чекає від уряду
Щоб вижити, компанії самостійно розосереджують запаси між різними регіонами, орендують додаткові майданчики, створюють резерви критичної сировини та приховують публічну інформацію про розташування складів. Деякі підприємства навіть переносять частину запасів за кордон.
Проте ресурси бізнесу обмежені: малим компаніям бракує коштів на захист орендованих приміщень, а для великих гравців наявні ліміти страхового покриття є надто малими порівняно з потенційними збитками. Якщо обирати три найголовніші кроки підтримки від держави, то підприємці виділяють наступні:
- створення дієвих механізмів компенсації та страхування воєнних ризиків (38%);
- забезпечення фізичного захисту складів (35%);
- фінансову підтримку для відновлення, яка включає пільгові кредити та відтермінування податків (32%).
Аби захистити логістику від нових ударів, експерти ІЕД радять уряду діяти на випередження: посилити фінансові стимули для захисту складів та адаптувати формати допомоги під потреби конкретних регіонів. Крім того, бізнес гостро потребує єдиного порталу держпрограм із максимально спрощеною процедурою фіксації збитків.
Нагадаємо, за даними ДПС України, Клуб білого бізнесу зріс до рекордних 9706 учасників.